Світ

Помер єпископ Станіслав Падевський

29 Січня 2017, 15:29 4460
Станіслав Падевський

Сьогодні, 29 січня 2017 року, надійшла інформація про те, що Його Преосвященство Станіслав Падевський, єпископ-емерит Харківсько-Запорізький, помер після довгої хвороби у Сенджішові Малопольському, де перебував останні роки в монастирі братів-капуцинів.

Станіслав Падевський народився 18 вересня 1932 року в Новій Гуті (Бучацький повіт, нині Монастириський район) на Тернопільщині. 1945 року родина Падевських була переселена до Польщі, у Нижню Сілезію. Там Станіслав навчався у педагогічному та загальноосвітньому ліцеях.

27 серпня 1950 року вступив до Ордену Братів Менших (капуцинів) у Кракові. Філософську та богословську освіту здобував у їхній же Вищій духовній семінарії. 24 лютого 1957 року прийняв священицькі свячення у Кракові з рук єпископа Станіслава Роспонда. У 1961-1966 роках вивчав гуманітарні науки (спеціалізація — славістика) в Люблінському Католицькому Університеті та Ягеллонському Університеті у Кракові. 22 червня 1966 р. отримав диплом магістра за працю «Слов’янські справи у польській та латинській літературі часів Зигмунда Старого».

У 1970-х роках приїжджав в Україну на допомогу місцевим священикам. 1988 року о. Станіслав Падевський першим із капуцинів повернувся в Україну і працював у різних парафіях, зокрема у Барі та Полонному. З часом отримав українське громадянство.

16 квітня 1995 року Папа св. Йоан Павло ІІ, продовжуючи відбудовувати структури Католицької Церкви в Україні, призначив Станіслава Падевського (тоді настоятель парафії у Вінниці) Кам’янець-Подільським єпископом-помічником. 10 червня 1995 року о. Падевський був консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі свв. Апп. Петра і Павла. Звершив консекрацію тодішній Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Антоніо Франко (співконсекратори — архиєпископ Львівський Мар’ян Яворський та єпископ Кам’янецький Ян Ольшанський). Його єпископський девіз — «Agnus vincit».

padewski-herb

Від10 жовтня 1998 року єпископ Падевський був Львівським єпископом-помічником. 4 травня 2002 дістав призначенння бути першим дієцезіальним єпископом (ординарієм) новоствореної Харківсько-Запорізької дієцезії. Урочисте впровадження (інґрес) першого Харківсько-Запорізького єпископа-ординарія до катедри Успіння Пресвятої Богородиці відбулося 10 липня 2002 року.

Від 19 березня 2009 року, коли Святіший Отець Бенедикт XVI прийняв від єпископа Станіслава Падевського зречення з уряду ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії, владика Падевський був єпископом-сеньйором. За станом здоров’я виїхав до Польщі, де осів у згаданому монастирі братів-капуцинів.

Володів українською, польською, російською, італійською та англійською мовами. Написав та видав українською мовою багато книжок, зокрема: «Гравітація сердець» (Кам’янець-Подільський, 1996), «Одинадцята заповідь» (Львів, 2000), «Стати на сторону Духа» (Львів, 2000), «Символи Христа» (Львів, 2001), «Учителю, де перебуваєш» (Львів, 2003), «Наречена Агнця» (Вінниця, 2003), «Світла минулого» (Харків, 2003), «Повернення додому» (Львів, 2006). Написав також кілька десятків статей у католицькі мас-медіа в Україні та закордоном. Свого часу провадив постійну рубрику в «Парафіяльній Газеті» (пізніше — «Католицький Вісник»).

Станіслав Падевський

І до, й після хіротонії єпископ Станіслав Падевський багато працював у галузі відродження літургійної музики римського обряду в Україні, маючи філологічну та музичну освіту. Багато речей він підготував особисто; також працював над формацією органістів.

Його допомога була значущою в поверненні храму католикам у Дніпропетровську.

Фото з відкриття Центру ім. Йоана Павла ІІ у Вінниці. Навіть після свого переходу в статус пенсіонера (емерита) владика Станіслав відвідував українські парафії та брав участь у визначних подіях їхнього життя, як, наприклад, у Месі освячення єлею у Великий Вівторок, що була відслужена в Харківській катедрі. У березні 2010 року він провів великопісні реколекції для парафіян Луганська і Стаханова.

Похорон владики Станіслава, найімовірніше, відбудеться 1 лютого в Седжішові Малопольському (Польща).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

смерть

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: