Літургійні читання на 23 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Симона Зилота

Апостол
Ді 12, 12-17

12 Поміркувавши, він прийшов до дому Марії, матері Йоана, прозва­ного Марком. Тут зібралося багато лю­дей; вони молилися. 13 Як постукав він у ворота двору, вийшла служниця на ім’я Рода, щоби довідатися. 14 Впізнавши голос Петра, з ра­до­сті не відчинила дверей, а при­бігла і повідомила, що Петро стоїть біля воріт. 15 Вони їй сказали: Ти не в собі! Вона ж наполягала, що так воно є. А вони говорили: Це його ангел! 16 Петро ж стукав далі. Відчи­нив­ши, побачили його й жахнулися. 17 Давши їм знак рукою, щоб мов­­чали, розповів їм, як Господь вивів йо­го із в’язниці. Сказав: Спо­вістіть це Якову й братам! І, вий­шов­ши, він вирушив до іншого міс­ця.

Євангеліє
Йо 8, 42-51

42 Сказав їм Ісус: Якби Бог був ва­шим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не сам від себе прий­шов, але Він Ме­не послав. 43 Чому ви не розумієте Моєї мо­ви? — Бо ви не можете слухати Моїх слів. 44 Ви від вашого батька — дия­вола, і ви хочете виконувати бажан­ня вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не всто­яв, бо немає в ньому істини. Ко­ли говорить неправду, тоді своє гово­рить, бо він неправдомовець і бать­ко неправди. 45 А коли Я істину кажу, — ви не ві­рите Мені. 46 Хто з вас оскаржить Мене за гріх? А якщо Я істину кажу, то чому ви Мені не вірите? 47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; ви ж тому й не слухаєте, що ви не від Бога!
48 Відповідаючи на це, юдеї ска­зали: Хіба не так ми говоримо, що Ти самарієць і біса маєш? 49 Ісус відповів: Я біса не маю, але шаную Мого Отця, а ви Мене зне­ва­жаєте. 50 Я не шукаю власної слави: є Той, хто шукає і судить. 51 Знову й знову запевняю вас, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!

Апостола:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мт 13, 54-58

54 Прийшовши на свою батьків­щину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: «Звідки в Нього ця мудрість і сила? 55 Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда? 56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?» 57 І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: «Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі». 58 І не зробив там багатьох чудес че­рез їхнє невірство.

Біблійні роздуми