Мій палець чи Божий Перст?

Роздуми до Слова Божого на четвер ІІІ тижня Великого Посту

Вороги Ісуса вже не можуть заперечити явних чудес і знаків, які чинив Ісус, тому й намагаються вкотре звести наклеп та знеславити Його: Везельвулом, князем бісівським, Він бісів виганяє. Насправді дуже різні були реакції на те, як Ісус проголошував Царство Небесне. Перша з них — біс вийшов, однак він зовсім не перестав діяти.

Демон продовжував і продовжував:
– зводити наклеп, бо він батько брехні;
– звинувачувати, бо він сатана;
– спокушувати/випробовувати, бо він перешкода на шляху спасіння;
– вимагати знаку, як колись на пустелі під час сорокаденного посту;
– і, нарешті, ділити та розкидати, бо є дияволом.

Із цих чітких та влучних дій яскраво видно, що зло дуже добре організоване, координоване, наче монолітна структура. Це неподілене царство сатани, від якого застерігає нас Ісус.

Останнє речення Євангелія на сьогодні звучить наче висновок. Ісус нас спонукає збирати разом із Ним, збиратись та організовуватись навколо Нього. Лев Толстой у своєму романі «Війна і мир» сказав: «Хороших людей намного больше, но плохие лучше организованы». В Євангелії — це лише дослівно «натовпи», які проявили себе виключно тим, що «здивувалися»: єдина добра реакція у цьому фрагменті. Хоч вона і стоїть першою після промови зціленого німого, однак веде лише до постійного шукання знаків та обмежує Ісуса до ролі тавматурга, тобто чудотворця. Тавматургія — це грецькі театралізовані вистави за участю фокусників на священних трапезах.

Якщо ми вказуємо Богові пальцем замість того, щоб побачити Перст Божий, тобто Святого Духа, — це повне незрозуміння і протилежність віри (пор. Вих 17, 7). Повторюється так щоразу, коли ми маємо претензії, щоб Бог послухав наші вимагання, замість того, щоб слухатись Його волі. Перше читання настановляє нас сьогодні: Слухайте Мій голос, і Я буду Богом вашим, а ви будете Мені народом. Ходіть кожною дорогою, яку Я вам вказую, щоб вам було добре (Єр 7, 23). Ось коли починають діятися надзвичайні, Божі речі в житті людини. Коли врешті-решт перестанемо шукати знамення з далекого й високого неба, а побачимо вже тут і поруч того, хто прийшов до нас: Боже Царство вже прийшло до вас. Чи збираю я з Господом Ісусом у Святому Дусі, чи лише вимагаю від Нього?