Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої влаштована, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим. Та й не на те, ‒ каже, ‒ щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архієрей щороку в святиню з не своєю кров`ю. […] Христос сам і жертва і священик. Інакше, ‒ каже, ‒ він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тут він відкриває певну догму: якби, каже, Йому належало багаторазово приносити жертви, то належало б багаторазово і розпинатися. Він раз назавжди з`явився до кінця віків. Чому саме так? Після безлічі гріхів, якщо б все це сталося на початку і ніхто не повірив би, то справа домобудівництва була б марною; Христу не потрібно було вмирати вдруге, щоб виправити і цей недолік; коли ж з плином часу з'явилося багато гріхів, тоді вчасно і Він з'явився. Те ж саме апостол говорить і в іншому місці: а де збільшився гріх, там перевершила благодать (Рим 5,20). І як призначено людям, ‒ каже, ‒ раз умерти, потім же суд, так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння (Євр 9,27-28). […]
Отже, Він помер одного разу за всіх людей. Як, хіба ми вже не вмираємо колишньою смертю? Вмираємо, але не залишаємося в ній; а це не означає помирати. Влада смерті і справжня смерть є та, коли померлий вже не має можливості повернутися до життя; коли ж після смерті він буде жити, і при тому кращим життям, то це не смерть, а Успіння. Смерть могла втримати у себе всіх; тому Христос і помер, щоб звільнити нас. […] Тут видно в Ньому не тільки священика, але й жертву; потім апостол додає і причину, чому Він приніс себе в жертву. Христос лише один раз мав себе принести, ‒ каже, ‒ щоб узяти на себе гріхи багатьох. Чому ж він сказав: багатьох, а не всіх? Тому, що не всі увірували. Він помер за всіх, щоб спасти всіх, скільки від Нього залежить ‒ Його смерть сильна була врятувати всіх від загибелі, але Він підніс гріхи не всіх, тому що самі не захотіли.
св. Іван Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 011 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
