Україна

«Музика в монастирських мурах»: наступний рік — ювілейний

31 Жовтня 2017, 16:47 2442 Ігор Богомолов

Міжнародний фестиваль органної музики «Музика в монастирських мурах», що проводиться в монастирі Братів Менших Капуцинів у Вінниці, вже давно став невід’ємною складовою частиною культурного життя міста над Бугом.

У цьогорічному, ХІХ фестивалі, концерти якого відбувалися щонеділі протягом вересня і жовтня, крім українських виконавців брали участь музиканти з Польщі, Німеччини, Австрії та Білорусі.

Про те, як виникла ідея фестивалю, СREDO розповів його ініціатор і постійний організатор, органіст парафії Матері Божої Ангельської, заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков:

— Колись, у 1997 році, ми з тодішнім настоятелем, братом Юстином Русіном OFM Cap — я, вінничанин, і він, священик, який служив у Вінниці, — зустрілись у польському місті Стальова Воля. Я там був на гастролях, він — у своїх справах. І тоді, в кав’ярні місцевого капуцинського монастиря, бр. Юстин розповів: капуцинам передадуть те, що залишилося від знищеного вінницького органу. Він просив мене, як фахівця, підказати, хто міг би заопікуватися його відновленням.

Спочатку думали про німецьку фірму, яка цей орган виготовила. Але вони запросили захмарну суму. Інструмент відновив польський органмейстер Єжи Кукля. Я його називаю «другом і отцем вінницького органу». Завдяки йому органна музика лунає у вінницькому храмі, завдяки йому ми проводимо наш щорічний фестиваль. А тоді, у Стальовій Волі, ми про це тільки говорили. Адже в Польщі такі фестивалі — не рідкість. «Нічого, відновимо орган — будуть фестивалі й у нас!»

І так сталося. 19 років підряд — це досить потужна традиція. Вже є постійні слухачі, на концерти приходить багато молоді. І це не акція, прив’язана до однієї дати. Настав призначений день — провели і відзначили, що провели. Кожного року концерти тривають протягом двох місяців, кожної неділі. Ми свідомо вибрали такий графік концертів. У неділю, щоб не перетворювати свято в буденщину. І це — одна з «родзинок» вінницького фестивалю, яка відрізняє його від інших схожих заходів.

Органів в Україні не дуже багато, але вони все ж є. Вінницький орган — не єдиний, як не єдиний і наш фестиваль. Як інші подібні заходи, він заповнює вакуум органної музики, а заразом наближує Вінницю до європейських міст. Це, можна сказати, одна з крапель на тонкому шарі культурного життя нашої країни. Але оригінальність місцевого фестивалю полягає саме в історії вінницького органу, який був знищений, відновлений, поставлений на те місце, де повинен бути, і тепер виконує властиву йому функцію: і літургійну, і просвітницьку.

Взагалі, органна музика не є розважальною. Вона налаштовує людину на роздуми, на медитацію. І декого вона спонукала прийти до Церкви. Не можу навести багато прикладів того, що саме звуки органу спонукали когось зробити перший крок до Бога, — але такі приклади є.

Цьогорічний фестиваль, на перший погляд, мало чим відрізняється від попередніх. І справді: з нових учасників — тільки Марина Пінчукова з Мінська, ще серед учасників — двоє професорів: Петер Діке з Кельна і Ельжбета Кароляк із Познані. Головне — те, що фестиваль існує, що він відбувається щорічно і користується увагою людей. Шанувальники органної музики вдячні братам-капуцинам за це свято, а я особисто вдячний їм за це чудо, яке тут відбулося. Адже, як я вже сказав, фестиваль став можливим завдяки відновленню інструмента, який був знищений, його рештки пролежали вісім років невідомо де, і в те, що його вдасться відновити, мало хто вірив. Утім, одна особливість у цьогорічному фестивалі все-таки є: його заключний концерт гратиме людина, яка була охрещена в стінах цього храму, яка зробила тут перші кроки органіста, якій вінницькій орган відкрив, можна сказати, дорогу в широкий світ, — із задоволенням промовив п. Георгій.

Людина, про яку він говорив, — це уродженець Вінничини Євген Верещагін, нині мешканець австрійського Зальцбурга. Під час заключного концерту, що відбувся у неділю 29 жовтня, він виконав для вінничан і гостей міста твори Йоганна Себастья Баха, композиторів ХІХ століття Августа Готфріда Ріттера і Сезара Франка та сучасного автора Маурісіо Кагеля. У вінницькому фестивалі брав участь уже вп’яте.

Колись, бувши студентом музично-педагогічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Євген серйозно захопився органом. Про себе він говорить: «Захопив мене цей “вірус” після того, як я послухав гру Георгія Куркова, потім — платівки з записами польських органістів. І мене зацікавило те, як звучить орган, як його звуки розходяться в церковному приміщенні…»

Про перші кроки Євгена як органіста розповів Георгій Курков: «Мати Євгена, яка працювала зі мною (Олена Євгеніївна — постійний ведучий усіх концертів фестивалю «Музика в монастирських мурах». — Прим. авт.), сказала: “Мій син «фанат» органу”. Тоді я порозмовляв із тодішнім настоятелем бр. Юстином Русіном OFM Cap, і він сказав: “Нехай навчиться грати Службу Божу”. Пам’ятаю своєрідний “іспит”, який приймали у Євгена я, бр. Юстин і бр. Андрій. Тоді я жартома сказав: “Іспит склав, три з мінусом маєш, до органу допущений”. Після цього Євгена від інструмента неможливо було відірвати. Часто пізно ввечері це робив бр. Юстин — адже ченцям теж треба спати. Потім він встановив час: не пізніше 22.30. Для мене це не просто знак покликання Євгена — це знак його виняткового покликання».

Пізніше Євген вступив на відділення музикології Люблінського Католицького Університету, де навчався два роки. З почуттям вдячності він згадує тих, хто навчав його в Любліні, особливо професора Ярослава Врублевського. Ці люди не вважали, як інколи буває (а в нас — досить часто), ніби студент існує для викладача, а насправді опікувалися кожним студентом, і багато в чому вплинули на подальший шлях Євгена. 2005 року він вступив на концертно-органний факультет музичного університету «Моцартелло» в Зальцбурзі, який успішно закінчив. Під час і по завершенні навчання брав участь у багатьох міжнародних музичних фестивалях і конкурсах органістів у Польщі, Литві, Німеччині, Австрії, на деяких із них отримував високі нагороди. У вінницькому фестивалі вперше взяв участь 2007 року. Ділячись враженнями, Євген сказав для CREDO: «Не тільки я сам, а й усі учасники захоплені атмосферою, що тут панує, налаштовує на гру, доброзичливістю публіки, гостинністю братів-капуцинів, і взагалі Вінниччини. Концерти відвідують, і а органістові це завжди приємно. Послухати орган можна не в кожному місті, а люди цього хочуть. “Музика в монастирських мурах” дає людям таку можливість, і в цьому, як на мене, полягає значення фестивалю».

Закриваючи фестиваль, настоятель парафії матері Божої Ангельської бр. Костянтин Морозов OFM Cap щиро подякував його учасникам і організаторам, а також повідомив, що нині орган капуцинського храму потребує «нового відродження».

— Сподіваюся, що нашими спільними зусиллями, вашими пожертвами ми зможемо це зробити до наступного, ювілейного ХХ фестивалю, — сказав настоятель.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Вінниця
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity