Роздуми

Сказати «Амінь» власному хресту

Czytać po polsku

28 Лютого 2018, 11:30 4000 Єпископ Радослав Змітровіч

Єпископ Радослав Змітровіч, голова Комісії у справах сім’ї при Єпископаті України, продовжує свої роздуми і поради подружжям:

Першу частину роздумів владики читайте тут: Як саме можна допомогти подружжям, аби вони вийшли переможцями з усіх криз?

2.«Хто без гріха, нехай першим кине камінь. — Ніхто тебе не засудив? І Я тебе не засуджую. Іди й не гріши більше» (Йн 8, 1-11)

Багато подружжів глибоко зранені гріхами своїх членів. Як їм може допомогти священик, як вони можуть допомогти самі собі, аби їх огорнула Божа благодать?

Одного дня чоловіки привели до Господа жінку, яка пішла за пристрастями свого тіла. Ми не знаємо, що нею керувало і що керувало чоловіком, який із нею був. Знаємо, що тоді невідомий був інший спосіб стримати нешлюбні стосунки чоловіків і жінок, як тільки каменування. Бо з одного боку була пристрасть, яка засліплює людину, і жадання бути з іншим. А з другого боку — страшні наслідки такого переживання інтимності чоловіком та жінкою: понищені сім’ї, нешлюбні діти, самотні жінки, діти без батьків… Гріхи, пов’язані з невпорядкованістю людської сексуальності. Сьогодні також наслідки цих гріхів страшні, попри те що сучасний світ стверджує, ніби нічого поганого нема. Наші католицькі подружжя також зазнають цих драм.

Наш Господь, аби врятувати чоловіків, що засуджували ту жінку, як і саму цю нещасливицю, розпізнає ситуацію. Плодом цього розпізнання стає діалог із чоловіками та діалог із жінкою. Чоловікам це допомагає побачити їхній гріх. До жінки Він знаходить такий підхід, що вона стає огорнена надією та прагненням нового життя. Вона дуже сильно відчуває, що гріх воістину є смертю. Господь Ісус не дає їй дешевого втішання, не каже, ніби нічого не сталося, — але не осуджує, любить. Він об’являє Любов до грішника, до особи.

Чи не означає це, що у тяжких ситуаціях ран, зрад, невірності ми маємо шукати насамперед Духа Божого? Молитись і просити: Господи, дай мені свого Духа, дай мені розпізнання, дай мені слова, жест, тон голосу, який виразить правду про гріх і правду про Любов. Торкнися глибини людської істоти своєю любов’ю, торкнися мене і торкнися мого чоловіка, який упав; торкнися моєї дружини…

Це стосується священика, який чує про подружній гріх у конфесіоналі або під час розмови. Це стосується подружжів, упалих або поранених. Що робити? — Розпізнавати! Суть розпізнання — знайти слова, жести, дії, які розкриють гріх і виявлять Любов до грішника. Тільки любов до грішника може випровадити його з темряви та смерті гріха. Тільки та любов, яка є Правдою, і та правда, яка є Любов’ю, може врятувати порядних — і може рятувати упалих. Та Любов, яка виражається у прощенні й просить про прощення.

 

3.«Недобре забирати хліб у дітей і давати щенятам. — Так, Господи, але і щенята їдять крихти зі столу їхніх панів… Велика твоя віра, жінко!» (Мт 15, 21-28)

Чи можливий контакт із Божою благодаттю для тих, хто не може приступати до святих Таїнств? Як їм допомогти?

Сирофінікійка, жінка «другої категорії», відділена своїм походженням від спільноти Ізраїля, від спільноти вибраних. Жінка дуже страждає через страждання своєї доньки. Хтось їй розповів про чоловіка, який допомагає у таких ситуаціях, — це юдей із Назарета на ім’я Ісус. Вона довідується, що Ісус проходить неподалік, і починає волати, кричати, благати… Здається, що Господь не звертає на неї уваги; здається, що Ісус у цьому випадку жорсткий і немилосердний. Зрештою, однак, Він зупиняється і говорить до жінки слова дивні — бо, за нашими оцінками, жорсткі й немилосердні: «Недобре забирати хліб у дітей і кидати собакам». Хіба ж Він ставився до цієї жінки як до собаки, як до другосортної чи третьосортної? Ми знаємо, що наш Господь є Милосердя; отож чому Він так говорить? Жінка не ображається; вона смиренна й відповідає Ісусові: «І щенята їдять зі столу панів». Приймає те, що вона — «другосортна», що не належить до спільноти Ізраїля, що вона не з цих вибраних. Наш Господь скаже про неї: «Велика твоя віра; нехай тобі станеться, як хочеш». Жінка отримує жадану благодать.

Здається, це слово може нам допомогти у розпізнанні, як допомогти тим, хто з огляду на свою історією почувається «другосортним», бо не може приступати до святих Таїнств. Вони страждають, і через це страждання мають велике прагнення благодаті, велике прагнення контакту з Господом.

Господь Ісус допоміг жінці бути смиренною і вона визнала, що приймає свою ситуацію, своє буття «поза столом». Це смиренне прийняття своєї життєвої історії виражає її віру. Це і є її віра, яка означає насамперед віру в Ісуса, який усе може, але також означає віру, що виражається в акцептації буття другосортним. Через смирення вона отримує жадану благодать!

Чи це не означає, що тим, які живуть у нових зв’язках і неспроможні жити в чистоті, слід допомагати, провадячи їх до смирення, до прийняття власної історії та наслідків вибору, який вони зробили? Чи не можна прийняти, що коли вони стануть перед Господом так покірно, як сирофінікійка, то Господь уділить їм свою благодать? А з часом вони приймуть дар чистоти.

Їхня участь у місії Церкви може виразитися в ушануванні святості й нерозривності подружжя, яке вони колись уклали. Вони не вміють жити повністю згідно з правдою, але принаймні визнають правду в повноті. Визнають, що місією католицького подружжя є свідчення про велич і могутність благодаті Христової. Вони не зуміли цього зробити, але тепер можуть ушанувати цю місію Домашньої Церкви. Зроблять це через смиренне прийняття, що вони не можуть з’єднатися з Господом через Святе Причастя. В такий спосіб вони свідчать про нерозривність таїнства подружжя. В такий спосіб вони сповідують віру, що Христос дає міць для життя, згідного зі словами шлюбної присяги, хоч вони самі не зуміли прийняти цю благодать.

На мою думку, саме це покірне прийняття наслідків своїх учинків провадить до контакту з благодаттю Спасителя. Це вочевидь нелегке, але можливе завдяки вірі. То віра дає розуміння життя і вводить в особистий зв’язок із Богом. Тому й праця над вірою, над створенням для розлучених середовища віри, становить найважливішу і найбільшу допомогу. Завдяки вірі буде можливим чи то примирення з тим, кого Бог дав у день шлюбу, чи то життя у чистоті, а насамперед — прийняття і смиренне примирення зі своєю власною історією та з Богом. Завдяки вірі такі люди зможуть прийняти і нести свій хрест (зокрема, також і наслідки своїх гріхів та слабкостей). Спасіння полягає не в тому, щоби просто сказати «Амінь», приймаючи Святе Причастя, а в тому, що людина може сказати «Амінь» власному хресту. Лише тоді Причастя приймається у правді та приносить Життя.

Аби відкрити суть покликання членів християнського подружжя, треба сягнути до джерел — до місії Христа. Наш Господь проголошував Добру Новину. Інтегральною частиною цієї Доброї Новини було об’явлення і свідчення того, що любов — можлива, що можливо виконати те, що було «на початку» і що глибоко вписане у природу людини. Істинна, сповнена людина — це Ісус на хресті, який уповає на Отця до кінця і любить іншу людину до кінця. Його Любов, зв’язок з Отцем, — сильніша за смерть і вводить людську природу в життя самого Бога. Цей Ісус є Киріос— Господь, Він є Бог, який дає свого Духа людині, що в Нього вірує. Міццю цього Духа людина може мати зв’язок із Богом-Отцем як Божа дитина і може любити іншу людину. Тому що має в собі вічне життя: в ній живе Святий Дух.

Церква отримала місію втілювати це об’явлення Бога, який є Любов, і свідчити, що ця любов доступна звичайній людині. Католицьке подружжя, яке є таїнством, особливим чином бере участь у цій місії об’являти Любов та свідчити, що існує благодать, яка робить можливим любити іншу людину до кінця і за будь-яких обставин.

Ми маємо прекрасні свідчення людей, які через страждання, пов’язанні з розпадом їхнього сакраментального зв’язку, відкрилися на дію Божої благодаті. Вони навернулися, пережили щось, що завжди є «най-», що насправді єдине рятує і робить людину щасливою: живий зв’язок із Богом. Коли вони починають жити цим зв’язком — уже не найважливішим стає «віднайти» свого сакраментального чоловіка чи дружину, або ж знайти собі нового партнера. Найважливішим стає те життя, яке дає Бог, і вірність присязі. Сакраментальна благодать діє з величезною силою, і ми бачимо людей, сповнених миру й радості — незалежно, чи вони з кимсь, чи самі.

Людина створена до такої любові й вірності, і саме таке життя згідне з її природою. Ми продаємо образ і подобу Божу в людині, продаємо саму людину, коли не пропонуємо їй шляху до Любові. Це — місія Церкви, місія пастирів, аби проголошувати з міццю: Любов існує, Бог є Любов — і ти, людино, можеш жити з цією Любов’ю і цією Любов’ю.

Ось, людино, твоє життя!

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity