Про Пресвяту Діву та Їі вшанування в Церкві говориться чимало. Але св.Людовік Марія Гріньйон де Монфор не лише говорив – він запропонував вірним особливий шлях життя вірою, до Ісуса через Марію, піддавшись Їй у тому послухові, який він назвав «святим невільництвом любові».
Це вшанування полягає в тому, щоби віддати себе повністю, як невільника, Пречистій Діві Марії та Господу Ісусу Христу в Ній.
Глибина жертви – це повне віддання себе в руки Матері. Жертва, що приноситься в цьому ушануванні Господу Ісусу Христу через Пресвяту Діву Марію, є відданням усього найдорожчого, чим володіє душа. Такі жертви не складаються ні в якому монашому ордені: жертва полягає у відреченні розпоряджатися самим собою. Пречиста Діва Марія стає Господинею наших діл та сама визначає їм ціну.
У Її розпорядження віддається вся сила наших добрих вчинків: таким чином, після здійснення жертовного приношення, хоч і без будь-якої обітниці, людина перестає бути господарем добра, яке вона здійснила; тільки Пресвята Діва може використати це добро або на користь душі, яка перебуває в чистилищі, щоби звільнити її або полегшити її страждання, або на користь якогось грішника, щоб його навернути.
За такого вшанування всі заслуги віддаються в руки Пресвятої Діви; але це робиться задля того, щоби зберегти їх, примножити, прикрасити, бо ми самі не можемо передавати один одному заслуги освячуючої благодаті або слави. Їй же ми віддаємо всі наші молитви та всі наші добрі діла, оскільки вони мають отримати уласкавлююче та благальне значення, щоби Вона їх розподілила та використала на користь там, де Їй завгодно; потрібно покірно просити про це Її та наперед погодитись на те, що Їй буде бажано визначити, не знаючи Її волі. Існують три види невільництва. Перше – природне: як злі, так і добрі люди є рабами Божими. Друге є примусовим: демони та осуджені на вічні муки в пеклі є рабами Божими в цьому рабстві. Третє є невільництвом любові. Це найдосконаліший спосіб, який може використати створіння, щоби цілковито віддати себе своєму Творцю.
Передати себе Христу через руки Пресвятої Діви означає наслідувати Бога Отця, який дав нам свого Сина не інакше, як через Пречисту Діву Марію.
Це означає шанувати Ісуса Христа. Йти до Господа нашого Ісуса Христа за посередництвом Пречистої Діви Марії, це означає істинним образом шанувати Його, бо так ми показуємо, що ми негідні наблизитися до Його нескінченної святості самі, прямо, з огляду на наші гріхи, і що ми потребуємо Пречистої Діви Марії як нашої Заступниці та Посередниці перед Ним, нашим Заступником.
Це означає, разом із тим, й наближатися до Нього, як до нашого Заступника та Брата, і упокоритися перед Ним, як перед нашим Богом і нашим Суддею: одним словом, це означає насправді бути смиренним, а це й схиляє до нас серце Господа.
Опрацьовано на виданням: Св. Гриньон де Монфор, «Тайна Пресвятої Богородицы», Брюссель, 1992
фінансово.
Щиро дякуємо!
