Щоб свідчити, потрібно побачити

Роздуми над Словом Божим на свято св. Апостола Томи

«Господь мій і Бог мій!», — говорить до Ісуса Тома на прізвисько Дідимос. Ці слова є вершиною віри в Ісуса, яка передається Церкві за посередництвом тих, хто бачив і прийняв Ісуса. Дідимос означає близнюк: він є близнюком кожного з нас, невірних. Ми, як і він, покликані до того, щоб стати близнюками Ісуса через віру.

Тома любить Ісуса: він готовий померти разом із Ним (Йн 11,6) і прагне знати куди йде, щоб бути разом з Ним (Йн 14,4…). Однак коли Господь приходить до своїх, серед дванадцятьох немає тільки його і Юди (Йн 20, 24). Тома знаходиться поза спільнотою братів, котрі бачать Воскреслого і приймають Його Духа. Тому він також прагне побачити Воскреслого: адже він є одним із дванадцятьох, він покликаний бути безпосереднім свідком Розіп’ятого Воскреслого (пор. Діян. 1, 21…). Але, щоб давати свідчення, він мусить мати можливість сказати: «Я також Його бачив» (пор. 1 Кор 15, 8 – 11).

Ісус об’являється Томі і одночасно говорить, що більш щасливими є ми, котрі увірували, хоч і не бачили. Церква є блаженною тому, що увірувала в Ісуса — увірувала завдяки свідченню перших свідків, серед котрих був і апостол Тома — щоб мати Його життя Сина, котрий любить Отця і братів.