Нунціо Сульпріціо — покровитель інвалідів праці

Папа Франциск оголосив дату канонізації блаженного Нунціо Сульпріціо, небесного покровителя інвалідів праці та постраждалих на робочому місці.

Під час консисторії кардиналів, проведеної 19 липня 2018 р., Папа Франциск оголосив дату канонізації блаженного Нунціо Сульпріціо — молодого італійського робітника, який жив у ХІХ столітті. Його беатифікував 1 грудня 1963 року блаженний Павло VI, а канонізація відбудеться 14 жовтня 2018 року, разом із тим же Павлом VI. Цього ж дня будуть винесені до слави вівтаря архієпископ Оскар Арнульфо Ромеро, священики Франческо Спінеллі та Вінченцо Романо, черниці Марія Катеріна Каспер та Назарія Іґнасія Марч Меса, повідомляє Vatican News.

Тяжке дитинство сироти

Життя Нунціо Сульпріціо було позначене великими стражданнями, які він зносив із великою вірою та слухняністю Божій волі. Він народився 13 квітня 1817 року в місцевості Пескосансонеско, провінція Пескара, в центральноіталійському регіоні Абруццо. Його батько був шевцем, а мама — ткалею, але ще в дитинстві він втратив обох. Хлопчину прийняв дядько, який забрав його зі школи та відправив працювати до своєї кузні, нещадно експлуатуючи.

Нунціо був змушений носити важкі тягарі на далекі відстані, у мороз та спеку. Щойно з’являлася вільна хвилинка, він поспішав перед Дарохранительницю, щоб адорувати Ісуса. Тяжка праця за поганих умов не могла не завдати шкоди здоров’ю: хвороба кістки стопи, далі — гангрена. Всі болі хлопчина жертвував Господу.

Вмерти за навернення грішників

«Ісус чимало вистраждав за нас, і завдяки Його заслугам на нас чекає вічне життя. Якщо хоч трохи потерпимо, втішатимемося раєм», — казав юнак. Або ж: «Ісус дуже багато витерпів за мене. Чому б я не мав страждати для Нього?» Чи: «Я б хотів умерти, щоб навернути бодай одного грішника».

Коли хлопця запитували: «Хто дбає про тебе?» — він відповідав: «Боже провидіння». Так і сталося. Прибувши до іншого родича в Неаполь, Нунціо зустрів полковника Фелікса Вохінґера, який прийняв його як рідного сина та подбав про належне лікування. Стан юнака покращувався, і він посвятився підбадьорюванню хворих: «Завжди перебувайте з Господом, бо від Нього походить усе добро. Зносьте страждання з любов’ю до Бога та з радістю», — казав він.

Він став вісником розради для утруджених тяжкою працею, відповідно до свого імені: Нунціо означає «вісник».

Я допомагатиму вам із неба

Нунціо хотів посвятитися Богові, але несподівано його здоров’я різко погіршилося: кості уразив рак, а страждання стати невимовними. За кілька тижнів після свого 19-річчя, 5 травня 1836 року, юнак попросив подати йому розп’яття й захотів висповідатися. Священикові він сказав: «Не сумуйте, я завжди допомагатиму вам із неба». Того ж вечора серце хлопця перестало битися, а його гріб одразу став місцем паломництв.