Короткі роздуми про свято Преображення Господнього
Для мене це:
Про любов до гір та вершин — бо вгорі завжди найкращі краєвиди.
Про те, що хоч для якогось результату потрібно докласти зусиль, а не просто лежати і ображатися, що життя несправедливе, бо ніхто «на ручках» не несе. Та й з досвіду відомо, що наймиліше очам на тій горі, куди видряпався сам, а не прибув із комфортом.
Про дружбу і любов, про щирість і відкритість, про можливість бути собою перед найближчими, поділитися таємницями і показати справжнє обличчя.
Про те, що так важливо мати місце сили і людей, які поповнюють ресурс.
А також про те, що потрібно вийти з зони комфорту, хоч як би не хотілося назавжди залишитися там, де дуже добре.
А щодо народної побожності, то яблука їла весь рік, а сьогодні посвятити забула. І хто такий Яблучний Спас — теж не дуже знаю.
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
