Нічне чування у санктуарії Ісуса Назарянського в Браїлові, як і щороку, відбулося 6-7 серпня. ХVІ з черги чування пройшло під гаслом «Наш Божественний Лікарю».
Ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, як і щороку, взяв участь у чуванні та очолив Службу Божу. В коментарі CREDO єпископ Леон розповів чому цей санктуарій для нього важливий:
«У цей день, — сказав для CREDO настоятель браїлівської парафії о. Юзеф Кшишиха MS, — я щасливий, що можу бути тут, що можу, як і всі, хто сюди прибули, зустрітися з Ісусом Христом у нічному чуванні. З іншого боку — це переживаня, як усе це вдасться. Як Ісус питав у своїх учнів: “Чим ми нагодуємо цих людей?”. Маю на увазі не тільки і не стільки тілесну їжу — хоча і про це теж потрібно подбати — а те, чи зможу зробити все, що залежить від мене, як настоятеля, щоб перебування тут кожного з учасників чування не було для нього марним, щоби принесло плоди в його житті. Адже, що ми можемо самі по собі? Але з Богом немає нічого неможливого, тому надіємося, що Бог допомагатиме нам і сьогодні».
Паломників, що прибували як самостійно, так і організованими групами з (в цьому році — з 43 парафій), на храмовому подвір’ї зустрічали звуки музики у виконанні зразкового аматорського духового оркестру Браїлівського МБК. Цей колектив, що ним керує п. Віталій Тодосюк і серед учасників якого є як католики, так і представники інших конфесій, вже не перший рік грає на різних урочистостях, що відбуваються в парафії.
«Нинішній рік, — сказав, вітаючи паломників отець-настоятель, — це рік 160 річниці об’явлення Матері Божої в Лурді. І ми хотіли б, щоби ті, хто сюди прийшли і приїхали, пережили тут те, що люди переживають в Лурді».
«Я чув, що багато тих, хто був на цьому чуванні, оздоровлювались від різних хвороб. Тому і приїхав сюди. Сподіваюсь, що Господь поправить і моє здоров‘я», — сказав Микола Цицюрський з Бара, який приїхав до Браїлова вперше.
«Прошу Господа, за заступництвом св. Каетана, щоб Він зцілив очі моєї доньки. Тому ми щороку приїжджаємо сюди. І будемо приїжджати далі. Віримо, що Господь зробить це, якщо не цього разу, так пізніше, тоді , коли Йому буде це угодно», — поділилася Ольга Недибалюк з Мурафи, яка приїхала на чування з семирічною донькою Дариною.
Про чуда, які стались в її родині за заступництвом Ісуса Назарянського розповіла Ганна Скачко з Шаргорода, яка багато років поспіль приїжджає сюди, щоби висловити свою подяку Господу за отримані добродійства. З нею, вже вдруге, приїхали її племінниці Катерина і Адріана з Чуднова (Житомирська обл.). «Коли моїй доньці було тринадцять років, вона отримала травму хребта. Перше, що ми зробили — намастили вражене місце привезеною з Браїлова свяченою олією. Поки її оглянув лікар — біль минув. А лікар, оглядаючи доньку, сказав, що хребет зовсім не ушкоджено — є тільки рвана рана на місці удару. Подібно Господь зцілив мого чоловіка Анатолія, коли він травмував ногу. Але за що я вдячна Богу найбільше — за те, що зберіг життя мого сина Павла, коли він був в АТО. Я багато молилась, просила про заступництво св. Йоана Павла ІІ — адже у земному житті він бачив війну на власні очі і тому, як ніхто інший, розуміє такі прохання. Мій син повернувся живим і неушкодженим, пробувши у війську рік і шість місяців, хоча з ним не раз траплялись небезпечні ситуації. Хлопці, які з ним служили, казали йому: “Біля тебе, напевно, стоїть ангел”. Як же мені тепер не дякувати милосердному Господу, за те, що Він зробив в моєму житті?»
Службі Божій, якою розпочиналось чування, передувала молитва Розарію, яку зібрані в храмі занесли до Бога за всі необхідні благодаті для присутніх, за всіх хворих, за молодь, родини, за мир в Україні, за воїнів, які захищають Батьківщину. Під час цієї молитви на подвір’я храму зі співом:
«Хваліть Бога народи, прославляйте всі люди, бо Його милосердя над нами», — увійшла група з дев’яти осіб молодого віку, яки пішки прийшли до Браїлова з Жмеринки. Ці дев’ятеро були не єдиними жмеринчанами, що прибули до Браїлова.
«Уперше, багато років тому, — розповіла Раїса Худа, — я приїхала сюди з цікавості. Хотіла побачити, що тут відбувається. І перше, що мене здивувало – це те, що я протягом всієї ночі зовсім не відчувала втоми. Друге — коли я їхала сюди, в мене боліла нога. Але я про це не думала: ми з чоловіком приїхали машиною і я в цьому не бачила перешкоди. А повернувшись додому, побачила, що пухлини на нозі, яка мене мучила, вже не було. Ісус Назарянський зробив для мене те, чого я в Нього навіть не просила! З тих пір ми з чоловіком щороку приїжджаємо сюди. Особливо тепер … Я приймаю до серця усі події, що відбуваються в країні. Так, під час Революції Гідності, я весь час молилась, щоб не було пролиття крові. Коли вибухнула війна на Донбасі — також молилась за мир, за її припинення. І ось, коли ми збирались до Браїлова, мені зателефонувала донька, яка живе в Білій Церкві і сказала: «Ми молимось і просимо про молитву вас!» Колега по роботі Юлі, моєї внучки, який був в зоні бойових дій, подзвонив і попрощався… Я всю ніч молилась і плакали. Священики мене питали: “Хто у вас там, на війні?” Я відповідала: “Моїх рідних нікого, але ж усі вони — наша діти!” Коли ми приїхали додому, дочка знову зателефонувала і сказала, що вранці цей хлопець знову подзвонив і сказав, що небезпека минула, ні він, ні хто був із ним не постраждали. Бог чує молитви і це не просто слова — це правда».
Проголошуючи проповідь під час Служби о. Роберт Влодовський сказав: «Кожного року Ісус Назарянський, як колись апостолів, збирає нас на браїлівському Таборі. Вже три століття сюди приходять паломники, щоб принести свої болі, страждання, переживання. При кожній нагоді ми бажаємо один одному здоров’я, тому що вважаємо здоров’я великою цінністю. Ми не хочемо хворіти, боїмося невиліковних хвороб, а коли захворіємо — не шкодуємо ні зусиль, ні коштів, щоб одужати. Шукаємо кращих лікарів, кращих фахівців, а коли нічого не допомагає – звертаємось до Бога, Котрий може вилікувати не тільки тіло».
Далі о. Роберт розповів про перше зцілення в Ла Салетті: «Першим зціленим був батько одного з свідків явлення Діви Марії, Максиміна. В цього чоловіка рано померла дружина, він залишився один з малими дітьми, не міг впоратись з усіма клопотами і через це мав претензії до Бога, відійшов від Церкви, почав пити і потрапив в алкогольну залежність. Своєму синові, котрий бачив явлення Матері Божої, він не вірив, але один факт змусив його повірити: Бог сказав Максимінові про добрий вчинок його батька і він розповів батькові про це. Той був дуже зворушений і захотів побачити місце, де явилась Богородиця. Він попив води з джерела, що утворилось там, де Вона плакала і … був зцілений від астми, яка його довгий час мучила. Але Господь зцілив не тільки його тіло: він повернувся до Церкви, посповідався і до кінця життя щодня ходив на Месу, щоб, як сам казав, надолужити недільні Меси, на яких не був. Отже, це показує, що Ісус — лікар, передусім, душ. Підтвердження цього ми знаходимо в Євангелії, коли Ісус говорить паралізованому: “Йди і більше не гріши”».
Однією з турбот, про які сказав отець-настоятель, було нагодувати паломників і тілесною їжею. В Браїлові учасників чування традиційно пригощають пиріжками і чаєм. «Кожна людина, — сказала Оксана Войтюк, що три роки підряд відповідає за організацію харчування паломників, — коли робить щось добре, отримує подяку від Бога. Це і мотивує нас — адже нам за це не платять і нас ніхто не змушує. Коли людина каже мені: «Дякую», — мені це приємно. Але головне — ми чекаємо подяку від Бога».
На питання щодо кількості, Оксана сказала: «В порівнянні з минулим роком людей дещо менше — адже сьогодні будній день, а в минулому році 6 серпня припало на неділю. Але, можливо, ще підійдуть люди після півночі. Тому ми замовили стільки ж пиріжків, як і минулого року. Готові, як і минулого року, зварити п’ятсот літрів чаю. Зараз вже випито двісті (було сказано наприкінці перерви після Служби близько 22.00 годин — Авт.)».
Учасники чування мали можливість прослухати цікаву розповідь про історію чудотворної статуї Ісуса Назарянського. Об 1.00 була відправлена св. Меса зі спомину св. Каетана, за участь в якій, як і в попередній, також можна було отримати відпуст.
Вночі відбулася також Хресна Дорога вулицями міста.
Молитви і адорацію Пресвятих Дарів супроводжував імпровізований музичний гурт у складі: Ольга Матвєєва, Мар’яна Варфоломеєва, Дарина Мальована, Жана Куртик і Едуард Амонс. «Раніше, — скзала Ольга, — ми зустрічались тільки на реколекціях. Тепер приїхали сюди нашим імпровізованим гуртом. Ми були в паломництві з Томашполя до Летичева і о. Михайло запросив нас, щоб ми супроводжували нашим співом і музикою нічне чування. Ми приїхали сюди ще в п’ятницю, третього серпня і весь час готувались . Весь час, що ми тут, займали репетиції, тільки у неділю зробили перерву, щоб поїхати в Вінницю на фонтан. Пісні вибирали такі, які найкраще підходять для адорації».
«Раніше, — додала Мар’яна Варфоломеєва, — ми часто їздили в Польщу на різні заняття, які проводили польські музиканти Хуберт Ковальський і Павло Бембенек – в минулі роки вони брали участь у Дієцезіальних днях молоді в Хмельницькому. Досвід цих зустрічей нам дуже допомагає. А ще хочу подякувати місцевій парафіянці пані Тоні, в якої ми жили».
Чування завершив вранці 7 серпня обряд помазання очей олією св. Каетана.
фінансово.
Щиро дякуємо!
