Роздуми до Слова Божого на понеділок ХХV звичайного тижня, рік ІІ
«Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло. Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має.»
Слово світило гр. — лихнос в Септуаґінті вживається по відношенню до Божого Слова — Пс 119, 105: Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці. Подібне значення зустрічаємо в 2 Петра 1, 19: І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.
Для того, щоб світло виконувало свою роль, потрібно теж подбати про світильник. Щоб Слово Боже почало змінювати моє життя, потрібно приготувати для Нього відповідний простір, присвятити час, подбати про молитву — приготувати світильник, щоб світло мало де світити. Якщо я цього не зроблю, світло може не потрапляти до мене — Біблія, яка лежить на поличці в шафі, нічийого життя не змінить.
Біблія говорить про дві перешкоди для світла — посудина і ліжко. Загально кажучи — це образ нашого піклування про тіло, про наше життя, комфорт, вигоду тощо. Можна більше поглибити цю тему, прочитавши інші тексти, де вживається цих двох слів.
1) Посудина: Числа 19, 15; Єр 18, 1-17; Ездра 1, 1-6; Осія 8, 8-9; Рим 9, 23; 2 Кор 4, 7; Мт 12, 29; Діяння 9, 15.
2) Ліжко: Бут 49, 33; 2 См 13, 5; Юдит 8, 3; 1 Мк 6, 8; Єзк 23, 17. 41; 1 Цар 21, 4; Вх 7, 28; 1 См 19, 13; Пс 4, 5;
На свічнику ставить світло той, для кого Слово Боже важливіше, ніж піклування про тіло (св. Августин).