Порядок євангелізації

Роздуми над Словом Божим на четвер ХХVI звичайного тижня, рік ІІ

Нерідко ми помилково розуміємо євангелізацію. Чимало християн гадають, ніби євангелізувати — це заохочувати інших ходити до церкви. Внаслідок такого розуміння проголошення Доброї Новини перетворюється на якусь агітацію зі слабо визначеною метою. Спробуймо приглянутися до деяких принципів, що їх Господь навчив своїх учнів, перш ніж їх відіслати на проповідь.

” Проголошення Доброї Новини перетворюється на якусь агітацію зі слабо визначеною метою

Перше: Ісус послав їх «попереду себе». У грецькому тексті дослівно написано, що Ісус послав їх «перед своє обличчя». Початок проголошення Доброї Новини — перебування перед обличчям Ісуса, молитва. Чи молишся ти за того, кого прагнеш привести до Ісуса? Чи заступаєшся регулярно за нього перед обличчям Господа?

Друге: перш ніж учні проголосили Добру Новину, вони мали залишатися в домі, споживаючи їжу і пиття, яке їм подадуть. Досить цікава деталь: у біблійні часи споживати їжу і сидіти за одним столом означало створити відносини. Стосунки з іншою людиною можуть стати помостом, яким ти пронесеш Слова спасіння, слова благодаті. Звернімо увагу, що Апостоли не повинні були вже з порогу кричати: «Царство Боже близько, еге гей!» Це проголошення знаходиться наприкінці їхнього перебування в домі. Спочатку вони повинні прийти з миром (добрий намір і пошанування людської свободи), потім споживати їжу (відносини), зцілювати хворих (видимий знак любові Бога, співчуття людському стражданню) і лише після цього проголошення: «Наблизилося до вас Царство Боже!»