Свідчення

Сестра Еммануель із Меджугор’я: Ісус зійшов у моє пекло окультизму

16 Листопада 2018, 15:00 7834

Окультизм і ворожіння віддалили її від віри до такої міри, що вона впала в депресію і боролася з думками про самогубство. А потім, у найгустішій життєвій пітьмі, зустрілася з обіймами Ісусової любові.

Від того дня життя Еммануель Маяр — знаної сьогодні як сестра Еммануель із Меджугор’я, черниця зі Спільноти Блаженств — змінилося назавжди.

 

Католичка і ворожіння

Сестра Еммануель відома також і в соцмережах. Її фейсбук-акаунт широко популярний, а сестра, коли тільки це можливо, їздить світом, ділячись своєю незвичайною історією.

Вона родом із дуже релігійної паризької сім’ї. Однак ще у шкільні роки, коли вона ходила до школи, яку провадили католицькі черниці, її дуже приваблювало ворожіння. Якось подружки в класі спробували її навчити, як проводити спіритичний сеанс, що саме по собі було для неї вражаючим досвідом.

Пізніше, вже здобуваючи вищу освіту в Парижі, вона почала ходити по ворожках, так ніби певне захоплення мистецтвом ворожіння «компенсувало» страх, який воно викликало. Еммануель продовжила ці візити й пізніше, під час службових подорожей.

 

Сестра Еммануель у астролога

«Колись я поїхала в Індію. 1972 року, коли мені було 24, я поїхала відвідати одного відомого астролога, дуже знаного в Нью-Делі, й він склав для мене так звані карти долі», — розповіла сестра в одному зі своїх свідчень. Побачивши її, цей вчитель окультизму сказав: «Я знав, що ти до мене прийдеш. У моїй бібліотеці є книга твого життя». Потім він пішов по книжку і почав її читати.

«Я була вражена. Все узгоджувалося. Всі подробиці з мого дитинства. А пізніше він прочитав те, що тільки мало статися в моєму житті, аж поки мені виповниться 20 років. Я злякалася і перебила його…

Я вірила в Бога; в Бога, який був Господом, Творцем, який усе тримав у своїх руках, а цей астролог, власне кажучи, доводив мені, що все в моєму житті залежало від тих холодних, нечулих, безособових, безчуттєвих небесних тіл. У моє серце вкрався великий страх і я занурилася у страх і розпач. Зовсім так, ніби я втратила батька. Ця зустріч шокувала мене. Я після неї почувалася жахливо».

 

Думки про самогубство

Депресія зруйнувала життя майбутньої черниці настільки, що вона вже думала про те, як із ним покінчити. «Якось моя сестра, бачивши мене у безнадійному стані в моєму помешканні у Парижі, запропонувала: “Завтра — Зіслання Святого Духа, пішли з нами! Я недавно познайомилася з такою молитовною групою — вони просто фантастичні, мають у собі стільки радості!”

А я відповіла: “Надто пізно. Твій Святий Дух вже нічого не може для мене зробити. Мені кінець.”

Уночі я пережила пекло. То були справжні тортури, до такої міри, аж вранці остання молитва, яку я промовила, звучала так: “Ну добре, Господи. Настає останній момент мого життя на цій землі. І я обіцяю, що сьогодні о п’ятій мене тут вже не буде. Я себе вб’ю.” А потім подумала, що, може, добре було би туди піти. Принаймні, я зможу побачити сестру й не буду сама».

 

Еммалуель і умова з Ісусом

Ось так Еммануель подалася на зустріч групи руху харизматичної віднови.

«Я прийшла — і що побачила? Якісь тридцять чоловік, і радість, усмішки, любов, ніжність, лагідність… Мені здавалося, що між ними насправді є небо».

Також вона згадала свою обітницю, яку склала кілька років тому. «Якось, читаючи Діяння Апостолів, я запитала Господа: ну й де всі ті люди, які радісно живуть Євангелієм? У церкві я їх чомусь не бачу. Але якщо я колись їх зустріну — піду з ними, бо хочу саме такого життя, хочу жити зі Святим Духом. І на цій зустрічі я подумала: так, то саме їх я шукала всі ці роки».

 

Ісус увійшов у моє пекло

Порозуміння з тією молитовною групою було виняткове. «Вони молилися про звільнення. А я нічого особливого не відчувала. Не кричала, не плакала. Але коли підвелася з лавки, то зробила такий жест (торкається грудей), ніби перевіряла, чи той страх там іще є, але його вже не було. Тортури скінчилися. Моє страждання закінчилося. Але насамперед уже не було страху перед смертю, того присмаку смерті, пекла… (зворушується, розповідаючи. — ред.)

Це й була зустріч з Ісусом. Не про те йдеться, що я мала якесь видіння, але я побачила це у своїй душі, побачила Його, який зійшов у моє пекло, беручи на себе всі мої терни, щоби вирвати мене з цього пекла. У певному сенсі, Він зайняв моє місце, щоб мене спасти. Це була неймовірна зустріч із моїм Спасителем».

Та зустріч відбулася 1973 року. Через три роки Еммануель вступила до спільноти «Лев Юди» (яка потім змінила назву на Спільноту Блаженств), склавши 1978 року чернечі обітниці. Через 11 років Спільнота, зваживши на її талант проголошувати Євангеліє, вирішила вислати її у Меджугор’є, де вона перебуває донині.

Переклад CREDO за: Джельсоміно дель Ґуерчо, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Меджугор'є
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: