Нечистота не обов’язково пов’язана із сексуальною сферою, еротикою.
За Євагрієм, думки про нечистоту виникають із думок про обжерливість. Деякою мірою наслідком споживацького ставлення до життя є те, що таку позицію щодо інших займає людина, вражена нечистотою.
Іншими словами, якщо ми ставимося до світу суто гедоністично, якщо бачимо в ньому лише страву до споживання і засіб для заспокоєння своїх жадань, то нічого дивного, коли так само будемо ставитися до людей: будемо використовувати їх як засіб для досягнення мети, остаточно будемо ставитися до них у нечистий спосіб.
«Демон нечистоти примушує до пожадання інших тіл. […] Він оскверняє душі й схиляє їх до нечестивих вчинків, вимовляння і слухання різних слів так, ніби об’єкт [пожадання] був видимий і присутній».
Людина, через те, що заплутується в цій думці, перестає дивитися на іншу людину як на того, кого можна обдарувати любов’ю, довірою, дружбою, а щораз більше починає бачити її та ставитися до неї як до предмету. Щораз більше починає сприймати її як об’єкт, який треба здобути і підпорядкувати собі. Тому нечистота не обов’язково пов’язана зі сферою еротичною, з сексом, хоча очевидно, що сексуальний вимір — це один з аспектів нечистоти; однак набагато більше йдеться про те, що людина зводить іншу людину до рівня речі.
Для Євагрія суттєвий момент нечистоти — як і обжерства — це нереальність прагнень і перебування у великій кількості часу в сфері мрій. Він зазначає, що нечистота — це «щось схоже на тінь», яка, однак, «оскверняє […] душу і схиляє її до нечестивих вчинків, вимовляння і слухання різних слів так, ніби об’єкт [пожадання] був видимий і присутній».
Плекання в собі не заспокоєних, бо нереальних, прагнень щодо інших людей — ось суть нечистоти. Як обжерство спокушає нас спогадами минулого, так нечистота хоче нам показати, часто на підставі досвіду минулого, можливі відчуття на відстані простягненої руки — достатньо лиш монахові залишити келію.
Не дивно, що це призводить до розчарування і смутку. Попри думку, що нечистота загрожує головно молодим людям, насправді їй підпадають насамперед ті, хто щораз більше починає відчувати, ніби їхнє життя витікає поміж пальці: ось це остання мить, щоби щось спізнати. Годинник, який голосно цокає — так можна уявити собі нечистоту. Все це призводить до швидкої втрати здорового глузду і прийняття імпульсивних рішень – біологічного потягу.
Читайте також:
Гріх непоміркованості. Коли починається духовна обжерливість?
Два корені, з яких виростає демон смутку
фінансово.
Щиро дякуємо!
