Роздуми над Словом Божим на середу ІІ звичайного тижня, рік І
У Євангелії від Марка особа Ісуса представлена вельми живо. У цьому описанні особливо відчуваємо Ісуса-людину. Й сьогоднішній уривок показує Ісуса з Його емоціями: «І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець…» У грецькому тексті написано навіть не про обурення, а про гнів. Але гнів, поєднаний зі смутком: Ісус бачить кам’яні серця тих, хто зібрався у синагозі, серця закриті у своїх поглядах на Бога і людину. Люди, які прийшли на духовне зібрання і знаходяться в такому особливому місці, можуть мати кам’яне серце. І викликати Божий гнів…
Ісус вимагає від нас уміння переглядати свої позиції, змінювати погляди, якщо справа торкається людини. Спаситель ставить потребуючого в самий центр синагоги, аби показати, наскільки важлива для Нього людина. Вона значить більше, ніж приписи Закону. Як важливо вміти правильно застосовувати закон, щоб не завдати шкоди людині! Як важливо бачити людину!
Господи Ісусе Христе, Ти вчиш своїх учнів не робити твердим власне серце перед лицем страждання ближнього. Вчиш, щоб ми вміли цінувати людину вище за закон. Допоможи мені сьогодні бачити потреби інших і приходити їм із допомогою.
*
Відповідь на почуте Слово — постанова на день: допомогти потребуючому, навіть якщо він сам про це не просить.