До чого прямує людство?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 8 лютого

Що люди думають про історію? Чи є якийсь сенс у подіях, які відбувалися колись, до нашого народження, і які відбуваються нині? До чого прямує людство?

На перший погляд, ці запитання можуть видатися наївними. Чому? Тому що люди зазвичай взагалі не думають про історію людства, вони більше зайняті пошуками хліба насущного і задоволень. А чим є всі події, як не одкровенням Бога, який прагне, щоби всі люди повернулися до Нього, у дім Отця? Люди виражають свою позицію, підтримуючи певних політиків, які обіцяють їм забезпечення потреб і дотримання законів справедливості. Не кажу, що це погано, але, погодьтеся, пошуки законності стають приводом відмовити Господові Христу: сьогодні я зайнятий реалізацією важливої ідеї законності й справедливості, приходь пізніше, коли я буду задоволений. Шкода, що люди не намагаються у цих пошуках відповісти спочатку на запитання: чому Бог, про якого кажуть, що Він — Любов, погоджується, щоб Його діти пройшли через випробування?

У схожому ключі, як видається, ведуть розмову з Христом і фарисеї у сьогоднішньому уривку Євангелія. Вони бачать порушення зовнішніх структур і не намагаються увійти всередину проблеми. Можливо, що цей справедливий гнів походить від палкого бажання любити ближнього. Однак, думаю, він частіше випливає із хибної антропології, тобто уявлення про природу людини.

Це хибне уявлення базується на тому, що людина є дуже доброю, але зовнішні структури — тиранія, диктатура, беззаконня, свавілля влади – роблять її поганою. Частина правди в цьому є, проте важливішу її частину ми оминаємо: людина є ушкодженою первородним гріхом, який є бунтом і непослухом проти Бога, проти Отця. А як можна любити батька, гніваючись і бунтуючи проти нього?

Бог любить своїх дітей не за те, що вони дотримуються Його законів, а просто так, задарма. Тож у своїй любові Він допускає певні факти беззаконня і несправедливості, щоб люди визнали правду про себе, а, визнавши, почали шукати Його присутності в подіях власного життєвого шляху. Наша надія в тому, що Христос завжди подорожує з нами так само, як він йде зі своїми учнями ланами в суботу.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com