Роздуми над Першим читанням на п’ятницю VII тижня Звичайного періоду
Уста солодкі помножують прихильників, і язик добромовний побільшує ввічливі привітання. Ті, хто живе з тобою в мирі, хай будуть численні, порадник же твій – один на тисячу.
Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй – не квапся звірятись на нього; бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого.
Буває і приятель, що стає противником і відкриває вашу сварку тобі на сором. Буває ще й друг, що з тобою учтує, та не лишиться з тобою в день горя твого: у гараздах твоїх він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує, а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя.
Від ворогів своїх відступись, а й друзів твоїх бережись!
Вірний приятель – міцний захист: хто знайшов його, той знайшов скарб. Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити.
Приятель вірний – це ліки життя, і його знайдуть ті, які Господа страхаються.
Хто Господа страхається – зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде.
Сир 6,5-17
Сирах сьогодні дає поради, що стосуються дружби. Коли читаєш такі слова, то постає запитання: а що це має до релігії, віри? Здається, повністю мирська справа. Та навіть таке звичайне питання належить до життєвої мудрості, що робить легшим життя, дароване Господом.
Скільки у цих словах практичної мудрості, дуже можливо — власних набитих ґуль! Бо друзі бувають різні. Як співав Висоцький: «Если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а – так…» Тому «вірний приятель — міцний захист, … ліки життя». Лише після випробування можна впевнитись, хто перед тобою. Про «братні» відносини ми чули багато й довго, а он як вийшло…
В усіх дружніх стосунках є місце для Бога: «Хто Господа страхається — зміцнює свою дружбу». Жодна людина для християнина не може ставати ідолом, заступаючи Бога.
Господи, сьогодні хочу подякувати Тобі за скарб моїх друзів! І прошу: нехай моя дружба стане ліками життя для інших!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
