Ми питаємо себе: як (і чи взагалі) залучати дітей до великопісних богослужінь, таких як Хресна дорога чи Гіркі жалі?
Як у період приготування до Різдвяних свят нам легше заохотити дітей до спільного очікування, хоча б через візит святого Миколая, солодкий Адвентовий календар чи Рорати, так Великий Піст викликає чималі труднощі. Кожен знає, що саме Великдень (Пасха) становить центр християнських свят. Немає сумнівів, що варто приготувати дітей до цієї події. Але як це зробити? Як їх включити в переживання цього важливого періоду?
Велике випробування чи великий шанс?
Великий Піст може запам’ятатися дитині як щось незрозуміле і нудне, щось «необхідне». Ми ж хочемо запросити дитину до переживання цього часу. Тому варто форму, переказ і участь у богослужіннях пристосувати до віку дитини. Якщо вона старша, наприклад, готується до Першого Причастя, то це прекрасна нагода пережити Великий Піст інакше, глибше. Варто знайти такі храми, де богослужіння Хресної дороги приготовані спеціально для дітей — вони коротші й відповідають їхньому рівню.
Спочатку можна поговорити про цей період, враховуючи чутливість дитини та її вік. Зробити великопісний календар, зазначити в ньому, які дні будуть присвячені великопісним богослужінням. Треба також пам’ятати про те, щоб не перенаситити календар діяльністю та релігійними практиками. Старших дітей варто заохотити пожертвувати чимось: солодощами, обмежити ігри, а також вміло приготуватися до такого посту.
Покажіть приклад
Найкращим заохоченням увійти у Великий Піст для наших дітей буде наша участь у переживанні цього періоду. Якщо вони побачать, що відбувається щось виняткове, то самі почнуть запитувати про це, і точно охочіше долучаться. Колись ми з чоловіком були на катехезі, яка змінила наше мислення і спосіб переживання неділі. Ми почули, що цей день має виглядати інакше, має бути знаком для наших дітей, що це — винятковий час. На столі білий обрус, свічка, хрест. Після сніданку — Утреня (з дітьми — скорочений варіант, псалом), святкове вбрання. Це неймовірно, як багато можуть привнести малі речі (малі на перший погляд, бо з маленькими дітьми — це найвища логістика).
Психологія каже, що діти навчаються через наслідування, тому до якогось часу ми просто молилися в присутності дітей, а від певного моменту стаємо навколішки або сідаємо до молитви. Недавно наш син став активнішим під час молитви і ми вже чуємо «Амінь». Ми ніколи не сміємося з їхніх молитов, ніколи не поправляємо… Тобто духовність у міру їхнього розвитку і можливостей. Навіть варіант молитви «Ангеле Божий, хоронителю мій» у виконанні моєї доці дав мені багато для роздумів: «белези, болони Святого Духа і заплоси мене до святого життя». Несвідомо перефразовані слова цієї молитви мають сенс: це прохання до ангела-хранителя допомогти жити у Святому Дусі, щоб дійти до мети нашої подорожі — до Неба, до святості. Для початку достатньо створити дітям вільний простір для духовності, брати на Святу Месу (є багато можливостей участі в Месах для дітей), запрошувати до спільної молитви, вивчати разом книжечки з серії «Біблії для дітей». Це насправді приносить плоди.
Так само із переживанням Великого Посту. Це ми, батьки, — перші, хто показує напрямок своїм дітям. Я підозрюю, що не наші слова, а наша поведінка дає їм більше для роздумів. Якщо наше заохочення не збігатиметься з нашими діями і поведінкою, то результат може бути посереднім.
Умирати для іншого…
Тема смерті й страждання, яка часто з’являється в період Великого Посту, може викликати сумніви щодо впровадження дітей у цей час. Бо по-людські це не був «happy end». По-людськи — так, але по-Божому це був very happy end! Адже ця смерть принесла визволення й воскресіння. Смерть відбувається не лише у фізичному вимірі, а також у духовному і ментальному…
Великий Піст — це чудова нагода для того, щоб віддати трохи свого життя для іншої людини. Ми, батьки, можемо присвятити трохи більше часу нашим дітям, тим самим заохочуючи їх присвячувати свій час іншим. Мірою фінансових можливостей сім’ї можна організувати якийсь збір іграшок чи книжок і передати дитячому будинку. Великий Піст — це чудова нагода наблизити дітям і молоді суть цього періоду в багатьох вимірах. Як батьки, ми маємо пам’ятати про те, щоб пристосувати пропозиції до віку, вразливості та духовності дитини. Одне точно — сам Бог сказав: «Дозвольте дітям приходити до Мене». Тому залучаймо їх до всіх літургійних періодів у Церкві.
фінансово.
Щиро дякуємо!
