Хресна Дорога для жінок

«Навчи мене Твого погляду на те, що я — жінка!»

Перед кожним стоянням мовиться:

– Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
– Бо Ти через хрест свій відкупив світ

Після кожного стояння можна додати:

– За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий;
– Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

Стояння І: вирок

Чому ти так часто сама для себе стаєш Пилатом? Дивишся із засудом на своє тіло, на слабкості, на свої падіння.

Ісусе, який стоїш перед судом Пилата! Навчи мене Твого погляду на мою жіночість, допоможи мені відкрити в собі перлину, якою я є, очищену від гріха Твоєю Пресвятою Кров’ю!

Стояння ІІ: хрест

Такий небажаний, відкидуваний. Як же часто ним стаю я сама, коли відкидаю себе разом із тим, що в мені поранене й крихке.

Ісусе, який приймаєш хрест із любов’ю, прийми сьогодні й мене, цю слабку й поранену, і навчи мене приймати себе у тяжкі хвилини!

Стояння ІІІ: падіння

Господи, завжди, коли я стаю богом для самої себе, а Ти лежиш, привалений моїм «я», — я втрачаю все.

Ісусе, навчи мене смирення, навчи мене, що це Ти маєш бути завжди першим у моєму житті!

Стояння IV: мама

Вона не мала нічого, а дала Тобі все — ніжність, присутність і любов.

Господи, в цьому стоянні перепрошую Тебе за хвилини, коли я не вміла бути Мамою — духовною матір’ю для моїх близьких.

Маріє, навчи мене давати життя у щоденності.

Стояння V: Симон

Він поспішав. Дім, праця, діти, втома. Не було в нього часу на… вічність.

Господи, як же часто я подібна до Симона!

Симоне Киринейський, навчи мене не ставитися до справ вічності в моїй щоденності як до примусу.

Стояння VI: Вероніка

Частість погляду й дотику. Обличчя Відкупленої Жінки.

Ісусе, дякую за кожну сповідь, Євхаристію, хвилину сам-на-сам із Тобою. Дякую за відбиток краси Твого Обличчя на моєму жіночому серці.

Стояння VII: байдужість

Любов — жар, пристрасть, вогонь.

Ісусе, який палаєш вогнем любові до мене, розпали попіл мого жіночого серця. Нехай зникне всіляка сонливість, байдужість і літеплість.

Господи, поведи мене за собою, навчи любити радикально!

Стояння VIII: жінки

Ти їх картаєш рішучо — але з любов’ю.

Ісусе, навчи мене говорити правду, що випливає з любові. Навчи мене мистецтва турбуватися про спасіння тих, кого Ти мені довірив.

Стояння ІХ: пригасла любов

Краса Відкупленої Жінки захоплює її здатністю любити — всім серцем, усією душею, всім розумом, цілою своєю особистістю.

Господи, в цьому Стоянні я перепрошую Тебе за мою половинчастість, пересічність і абиякість. Віднови в мені любов!

Стояння Х: зняття шат

Ти стоїш переді мною голий, з Тебе здерто весь одяг. Ти, Бог. Може, уповаєш на те, що я колись зрозумію — моя найбільша цінність це бути Твоєю донькою. Це моя гідність і велич.

Стояння XI

Ти віддав мені руки, ноги, серце. Хіба ж Ти вірив, Господи, що я я Відкуплена Жінка зможу бачити Твоїми очима, торкатися Твоїми руками, ходити стежками, які Ти мені вкажеш?

Стояння XII

«Мій любий — мій, а я — Його».

Дякую Тобі, Ісусе, що завдяки Тобі є любов, сильніше за смерть, вірність, сильніша за брак витривалості, прощення, більше за зраду.

Стояння XIII: надія

Маріє, яка тулиш до серця своє кохане Дитя!

Навчи мене жіночого уповання на те, що по хвилинах болю приходить радість. Навчи мене терпеливо чекати на воскресіння серця.

Стояння XIV

Гріб, перемінений у сад.

Господи, дякую, що можу бути Жінкою, яка пахне ароматом Твоєї присутності.

Дякую, що Ти живеш у мені.

Переклад CREDO за: siostralucja.blog.deon