Спокійний, але активний ранок і добре запланований день. Молитва, зарядка, здоровий сніданок. Те, як виглядатиме наш день, часто залежить від ранкового пробудження.
Питання тільки в тому, чи вміємо ми рано вставати. Якщо так, то що нас мотивує; якщо ні — то чому варто?
Перший крок до святості
Багатьох видатних людей об’єднує одне — всі вони вставали рано! Для психолога Анни Бялик у цьому немає нічого дивного: «Якщо ми хочемо реалізувати свої життєві цілі, то мусимо просто встати з ліжка! Це перший крок до розвитку і будування свого щастя». Треба підкреслити, що кожен із нас має свій біологічний годинник: одні — «жайворонки» і без проблем рано прокидаються; інші — «сови» — найбільше енергії мають пізно ввечері та вночі. Тому вранці вони сплять набагато довше. «Це схеми або стратегії поведінки. Цього навчили нас різні події нашого життя. Добра новина така: якщо ми чогось навчилися, зокрема, поганих звичок і пізнього вставання, то можемо від цього і відучитися й… навчитися нового!» — додає психолог.
Одні кажуть, що нову звичку можна виробити за 21 день, інші говорять про два тижні. «Найкраще поставитися до цього як до виклику: заводжу будильник, вимикаю ранкове дрімання і функцію повторення. Щойно будильник задзвонить, негайно встаю. Деякі кажуть, що це перший крок до святості… Просто встати, коли задзвонив будильник», — додає Анна Бялик. Вона також підкреслює, що кожна доросла людина спроможна навчитися багатьох речей заново, зокрема — раннього вставання.
Мотивація — мати чи бути?
Треба підкреслити, що більшість людей мусить рано вставати. Незалежно від того, подобається їм це чи ні. Мотивація різна: іноді — це маленькі діти, іноді — нав’язаний системою режим праці. Звісно, це не єдині причини. Крім того, змінюється суспільство — змінюється й мотивація раннього вставання. «Поступово ми переходимо до моделі, яку соціологи називають постматеріалістичною. Це суспільство, яке перестає турбуватися про матеріальні речі, типу: чи буде що поїсти, чи маю на що купити взуття. Це проблеми, з якими стикалися наші батьки й діди за часів СРСР чи війни. В нинішній час ми замислюємося лиш над тим, що саме з’їсти і як ця страва виглядатиме. Постматеріалістичне суспільство починає дбати про інші речі, наприклад, як ми виглядаємо, як нас сприймають, чи ми будемо здорові, чи світ стане кращим завдяки стилю нашого життя», — розповідає соціолог доктор Павло Лучечко.
Соціолог каже: «Багато людей сьогодні мотивують себе вставати рано не тому, що хочуть заробити гроші, а для того, щоб бути здоровим — фізично і психічно! Цікаво, що ми встаємо за дзвінку будильника о шостій ранку не для того, щоб іти на роботу, а для ранкової пробіжки чи зарядки». До зміни стилю життя — бо одним із його елементів є саме ранкове вставання — готова специфічні група людей. Найчастіше це люди систематичні, рішучі й наполегливі у своїх прагненнях. «Мати план — це одне, а реалізувати його — зовсім інше. Зміною звичок і раннім вставанням ми навіть можемо похвалитися на співбесіді. Це приваблива інформація для потенційного працедавця — якщо хтось може щоденно вставати рано, то це має бути людина систематична, витривала і… потенційно добрий працівник», — додає соціолог.
Почніть день у згоді з собою
Не кожен розуміє: щоб мати добрий ранок, треба подбати про це ще напередодні. Частина з нас лягає спати пізно і провадить так званий негігієнічний стиль життя. «Ми не дбаємо про те, як закінчити день, бо не до кінця розуміємо, як це може вплинути на наш черговий ранок», — розповідає Петро Ковач, бізнес-тренер. «Люди пізно вечеряють важкою їжею, переглядають новини, які викликають стрес, п’ють алкоголь або палять перед сном. Дуже пізно лягають. Відкладають багато речей на ранок. Потім рано прокидаються… погано почуваючись фізично і знервовані, бо змушені робити багато речей, на які не спромоглися попереднього дня», — додає Ковач.
Немає взірця такого ідеального ранку, щоб потім увесь день був ідеальним. Кожен має пристосувати його до себе. «Безумовно, варто з самого ранку мислити позитивно. Важливо вранці мати стільки часу, скільки потрібно, щоб запланувати і керувати цілим днем. Також треба зважати на те, що надходить до нас від навколишнього середовища. На жаль, деякі люди перебільшують із ранковими стимулами — дуже голосно вмикають музику або тільки слухають інформацію. Варто спостерігати за собою і з’ясувати, що на мене добре впливає, а що погано. Наша культура не сприяє ранньому вставанню та гігієні життя, бо ми забагато беремо на себе. А потім ці справи від самого ранку вводять нас у стрес», — пояснює коуч.
Це може бути ваш новий «challenge»
Те, як ми починаємо день, залежить від того, які у нас цінності й що нас мотивує. Для одних це може бути здоровий стиль життя: здоровий сніданок чи ранкова гімнастика. Для когось іншого це може бути ранкова молитва: розпочати день зі Слова і Святого Письма. Те, які ми маємо цінності, допомагає нам реалізувати свої цілі. Важливо бути в тісному контакті з собою.
Чи можливо навчитися рано вставати? Добре дотримуватися кількох порад. Насамперед, вставати щодня об одній і тій самій годині протягом тижня (навіть у вихідні). Наш організм має звикнути до цього. По-друге — будильник: вставати, щойно він задзвонить, не досипати, не заплющувати очей, не перевертатися на другий бік. І по-третє — не ставитися до раннього вставання як до чогось важкого і безплідного, а підійти до цього як до цікавого «виклику», який може принести позитивні результати. Важлива також тривалість нашого сну — найкраще 6-8 годин.
фінансово.
Щиро дякуємо!
