Довкола кожного з нас є люди, далекі від Бога. Ті, що заявляють себе атеїстами, агностики або просто ті, що погубилися. Варто знати, як із ними розмовляти про Бога.
Який сьогодні є найдієвіший спосіб говорити про Бога? Коли йдеться про розмову з атеїстом чи агностиком — як я можу розбудити в ньому зацікавленість Богом або навіть зробити так, щоб він переглянув свою позицію?
В своїй книжці «Як говорити дітям про Бога — антипідручник євангелізації» французький філософ Фабріс Хаджадж дає кілька вказівок.
1.Про Бога говорити «по-Божому»!
Про Бога не можна говорити ні як про «супер-штуку», ні тривіально. Про Нього потрібно говорити «Божим способом».
Ось приклад. Коли розмовляємо з красивою людиною, після того як закінчаться всі банальності, можна спробувати «поглибити тему», починаючи з того, що впливає на чутливість: «Ця людина має красиву зовнішність — її краса може бути також відображенням краси її душі».
Іншими словами: не впадай у банальність. А з другої сторони, не говори надто заплутано, абстрактно, дистанційовано. Говорити про Бога це «говорити про Когось, хто говорить», це говорити про Слово: «про Того, Хто спілкується».
Тобто йдеться про «духовну розмову», яка торкається нашого серця й запрошує нас до «розмови» з дійсністю більшою і глибшою, важливішою, трансцендентною, яка повністю не вміщається у словах, але яку ми розуміємо, бо ж це може стосуватися досвіду, який може бути нашою участю.
2.Відкрийся і полюби свого співрозмовника
Говорити про Бога означає любити людину, з якою ми розмовляємо про Бога, бо ж ми дозволяємо пролунати над цією людиною самому Слову, що дає життя, а отже — Слову, яке безконечно прагне того, щоби ця людина існувала.
Автор наводить приклад зіткнення місіонера з кимсь, хто був наставлений ворожо. «Якщо я проголошую слово Боже — а Бог це Провидіння, — то в такому разі це сам Бог ставить цю людину на моєму шляху. Я маю її поважати, навіть попри її неприязне ставлення. Я маю шанувати красу та гідність її існування».
То Боже слово творить існування. То Божа любов творить людей із нічого і вдихає в них життя. Саме існування цієї людини показує неосяжну таємницю буття. І ця таємниця змушує нас думати про значення, початок і сенс буття.
3.Давай свідчення і видобувай «первісну доброту» зі співрозмовника
Бог присутній навіть у якнайбільш нехристиянських людях. Може, не у вигляді освячувальної благодаті, але принаймні як відображення Творця в цій особі. Коли я говорю про Бога зі своїм «супротивником», я маю усвідомлювати, що Бог, створюючи з любов’ю цю людину, робив це цілком переконано.
Цей висновок збиває з пантелику. «Я повинен розмовляти про Бога з людиною, насамперед схвально сприймаючи її присутність, відповідаючи на її ворожість так, щоб давати свідчення про її першопочаткову доброту. І саме ця “первісна доброта”, набагато сильніша від першої антипатії, може нам допомогти пробитися до серця “супротивника”!»
4.Давай свідчення про Бога милосердного й сам будь милосердний
Той, хто євангелізує, — страждає, коли бачить свою малість порівняно з Тим, про Кого старається говорити. Його вуста занадто мізерні порівняно з Безконечністю, його серце надто мілке перед любов’ю Бога та необхідністю любити без кінця.
Подумай, наприклад, про таємницю Пресвятої Трійці: один Бог, але в трьох Особах! Подумай про таємницю Втілення: той Чоловік, що ламав для нас хліб, — це Предвічне Слово.
Отож як говорити про Бога перед лицем усього, що перевищує наше розуміння? Це можна робити через свідчення милосердя. Наприклад, коли я зустрічаю потребуючого, як я здатний показати Божу любов за таких обставин?
5.Говори від серця, смиренно
Говорити про Бога означає розпочати з тими, хто біля нас, «розмову серцем і поглядом». Бог хоче навчити нас смирення.
Тому — будь смиренний. Поводься делікатно. Роби добро без розголосу. Живи щедрістю, яка сама по собі проголошує трансценденцію.
Переклад CREDO за: Джельсоміно дель Ґуерчо, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
