Питання-відповідь

Чи захищати право на аборт — це єресь?

08 Квітня 2019, 16:02 3790

Питання: Деякі католики захищають право на аборти, ставлячи на перше місце свободу вибору. Чи можна називати таку позицію єрессю, тобто упертим запереченням істини віри та моралі?

Відповідь:

В енцикліці «Evangelium vitae» — «Євангеліє життя» папа св.Йоан Павло II стверджує, що знищення безневинного людського життя в материнському лоні завжди є вбивством. Це підтверджене і даними генетики та ембріології, тож навіть людина невіруюча або агностик може збагнути недозволеність аборту незалежно від відданості Вчительству Церкви, пояснює Vatican News.

Легалізація абортів, тобто вбивство за рахунок державного бюджету, сама по собі є злочином. Це суперечить основному призначенню держави, покликаної захищати життя усіх громадян, і в першу чергу найбільш незахищених.

Здається неймовірним, що людина, що позиціонує себе як католик, здатна у цьому питанні поставити на перше місце свободу вибору. Жінка не отримує влади знищувати безневинну істоту. Ніхто не має права розпоряджатися життям іншої людини. Батьки також не мають влади над життям своїх дітей.

У пастирській конституції Другого Ватиканського собору «Радість і надія» стверджується: «Бог, Господь життя, доручив людям піднесене служіння, мета якого — зберігати життя, і людина повинна здійснювати його належним чином. Тому життя вже з самого зачаття треба оберігати з найбільшим піклуванням. Аборт і дітовбивство — жахливі злочини»(51).

Чи можна вважати єрессю позицію тих, хто захищає у цьому питанні свободу жінки? До таких оцінок треба підходити з великою обережністю, адже формально єресь призводить до відлучення від Церкви ipso facto, тобто в силу самого факту, без постанови церковного суду. Інакше кажучи, єресь виключає людину з Церкви.

Єресь означає заперечення догмату віри або моралі. Неетичність аборту є непохитним та безпомилковим ученням Церкви. Однак вона не піднесена до рангу догми. Таким чином, католика, який захищає абортистські позиції, формально не можна називати єретиком.

У згаданій вище енцикліці «Євангеліє життя» Йоан Павло II, зокрема, пише: «Той факт, що умонастрої, звичаї та навіть законодавство визнають переривання вагітності, — красномовна ознака надзвичайно небезпечної кризи морального відчуття, яке поступово втрачає здатність розрізняти добро та зло, причому навіть тоді, коли йдеться про фундаментальне право на життя. В такій небезпечній обстановці сьогодні особливо потрібна сміливість дивитися правді в очі та називати речі своїми іменами, не піддаючися зручним компромісам або спокусі самооблуди. В цьому контексті категорично звучить застереження пророка: “Горе тим, хто зло називає добром, і добро злом, тьму вважаючи світлом, і світло темрявою” (Іс 5,20)».

Саме стосовно переривання вагітності сьогодні доводиться стикатися з двозначною термінологією — наприклад, із терміном «операція», — спрямованою на приховування його справжньої природи та пом’якшення тягаря у суспільній свідомості. Можливо, сам цей мовний феномен уже є проявом тривоги, що збуджує сумління. Але ніяке слово не здатне змінити дійсність: переривання вагітності — незалежно від того, яким способом воно здійснене, — це усвідомлене, пряме вбивство людської істоти на початковій стадії її життя, що охоплює період між зачаттям та народженням.

«Переривання вагітності, — читаємо далі у тексті енцикліки, — часто стає для матері трагічним, гірким переживанням, якщо вона вирішує позбутися плоду не з суто егоїстичних міркувань, не заради власних зручностей, але щоб урятувати якісь важливі блага, такі, як власне здоров’я або прийнятний рівень життя інших членів сім’ї. Іноді з’являється острах, що зачатій дитині доведеться жити в таких поганих умовах, що краще б їй не родитися. Однак усі ці та подібні до них міркування, нехай серйозні та драматичні, ніколи не виправдовують умисного позбавлення життя безневинної людської істоти».

Отже, Церква виносить остаточне судження про моральну неприпустимість аборту, але воно не є догмою. І хоча Конгрегація віровчення уточнила в своїх документах, що між догмою та остаточним судженням немає різниці, коли йдеться про її прийняття віруючими, — все ж неприйняття не ставить віруючого в один ряд із єретиком: у цьому питанні Церква керується пастирським принципом очікування, надаючи своїм чадам час для роздумів та усвідомленого узгодження власних поглядів та думок з Учительством Церкви. Тому католик, який відкидає чи заперечує неетичність аборту, не є формально єретиком та не відлучається від Церкви.

Менш із тим, саме вчення про аборт однозначне та остаточне. В цьому разі може справді йтися про незнання, недостатню поінформованість про розвиток зародку — з самого початку людської істоти, окремої від матері. Однак, не зважаючи на це незнання, йдеться й про затяте заперечення остаточного вчення Церкви; отже, така позиція є тяжким (смертним) гріхом.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity