Поради

5 спокус, якими диявол атакує нас у Великий Піст

09 Квітня 2019, 18:44 11707

Не знаю, як ви, але я — відколи повернулася до Церкви — у час Великого Посту часто почуваюсь як Іов. Маю таке відчуття, що Бог трохи попускає віжки сатані й моє духовне життя огортає хаос…

«Господь сказав сатані: Гаразд! Усе, що він має, — у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї» (Іов 1,12).

Господь Ісус був спокушуваний у пустелі. Великий Піст — це час пустелі. Згідно з Катехизмом, «Церква щороку упродовж сорока днів Великого Посту єднається з таємницею Ісуса в пустелі». Отож нічого дивного в тому, що ми можемо в цей час відчувати посилені спокуси. Однак Бог не дозволяє нічого, що не провадило б до добра. Бог може використати спокуси й атаки злого духа для нашого навернення, переміни та святості.

Я наводжу короткий список прикладів таких атак зі сторони диявола, які помітила у своєму житті в час Великого Посту, і власні способи давати з ними собі раду. Чи й ви зазнаєте таких спокус у ці дні?

 

 

1.«Чистота серця полягає в прагненні однієї речі» (Сьорен К’єркегор)

Великий Піст легко може стати періодом, коли ми робимо багато чого одночасно — або ж навпаки, не робимо нічого. Злий дух хоче, щоб ми немовби загубилися в покутних учинках або щоб ми швидко до них знеохотилися і все покинули. Однак у Великому Пості йдеться про Бога, а не про наші справи, хоч би які шляхетні наміри ми собі визначили.

Корисніше в цей час попросити Бога як про допомогу в тому, щоб зосередитися на одному, ключовому питанні, так і про благодать стійкості, попри падіння в дорозі.

 

 

2.«Пиха перетворила ангелів на дияволів; смирення перетворює людей на ангелів» (св.Августин)

Якщо ми володіємо природною легкістю внутрішньої дисципліни або відзначаємося справжньою силою волі, то відчуваємо спокусу порівнювати себе з іншими і схвально попліскувати самих себе по плечу. Саме такої поведінки очікує від нас сатана. Він хоче, щоб ми вважали себе кращими за інших і надималися гординею, — але ж саме за це ми повинні у Великий Піст покутувати й перепрошувати.

Якщо помічаємо у себе таку постійну або тимчасову тенденцію, найкращою протиотрутою буде вибір покути, виконати яку абсолютно неможливо, — що не дозволить нам впасти в пиху. Тоді ми усвідомимо, що у Великому Пості йдеться не про прагнення до досконалості та визначення, на якому то етапі досконалості перебувають інші люди. Йдеться про доведення до власної свідомості, що, навіть посідаючи великі дари Божі, ми залишаємося грішниками і потребуємо благодаті.

 

 

3.Спокуса самовдосконалення

Великий Піст дуже легко може переродитися в час, коли ми посилено стараємося скинути пару кілограмів чи покінчити з якоюсь поганою звичкою, яка заважає нам наблизитись до Бога. Сатана багато би дав, щоб ми саме цим і обмежилися в цей період.

Отець Ентоні Ґербер на цю тему опублікував пречудовий запис в інтернеті: «У Великий Піст ми падаємо дуже низько. Дістаємося третього тижня зречень, вибираючи цвяхи і терни любові. Але саме тоді зрікаємося Ісуса за тридцять срібняків комфорту й егоїстичної любові до себе. У таку мить треба впасти навколішки, здійняти руки до неба й заволати: Господи, я не дам ради! Господи, допоможи мені! Я не вмію любити!»

Зазвичай ідеальною є тільки любов до себе, а неідеальну любов ми приберігаємо для інших. Тому так важливо вибирати покутні вчинки, які дозволяють нам зростати в любові, позбавленій егоїзму.

 

 

4.«Звідки беруться поділи? Від сатани!» (Папа Франциск)

Впровадження поділів — улюблена справа злого духа. Він полюбляє розділяти християн, запроваджуючи конкуренцію, влаштовуючи смуту, викликаючи заздрість, провокуючи злість і доводячи до параної. Сатана хоче, щоби в інших християнах ми бачили ворогів, бо він не бажає, щоб ми зорієнтувалися, що єдиним ворогом є він сам (а також ми самі, коли дозволяємо йому це).

Тому цілком недивно, що в час посту сатана намагається впроваджувати поділи між християнами, і в сім’ях, і в парафіях, — але також і в інтернеті. Добре було би на час посту (хоч і не тільки в цей період) запитати себе, чи те, що я читаю або переглядаю в Мережі, допомагає мені любити братів — чи, може, провадить до поділів?

Антонін Скалія, уже померлий суддя Верховного суду США, ревний католик, колись сказав: «Я атакую ідею. Я не атакую людей». Таке ствердження — ознака справжнього характеру. Це риса, яку щораз складніше зустріти в нинішньому суспільстві… Якщо те, що ми читаємо чи пишемо в інтернеті, становить персональну нападку і не сприяє єдності людей та любові до Христа, — це може бути знаряддям сатани, яким він послуговується, щоби стримати нас та інших від духовного зростання.

 

 

5.«Спокуси, знеохочення і неспокій — товар від ворога» (Падре Піо)

Сатана нічого не прагне більше, ніж зробити нас такими само нещасливими, як і він нещасливий. Він також знає, що піддатися знеохоченню зменшує імовірність нашої співпраці з благодаттю Божою. Тому в цей період злий може нас спокушати бажаннями відкинути покутний дух Великого Посту. Через це ми можемо думати, що нам нічого не вдається і ми недостатньо «хороші». Однак же у Великий Піст нема нікого, хто міг би сказати, що він достатньо «хороший».

Моменти знеохочення, які я переживаю, становлять шанс подякувати Богові гучними окликами радості за визволення від нашої пересічності й гріха. Немає сенсу піддаватися неохоті, якщо ми насправді віримо в послання Євангелія. Переживаючи Великий Піст, ми знаємо, що Ісус насправді помер, але також і насправді воскрес, а радість і благодать, які випливають із цього факту, доступні нам уже тепер, саме в цю мить, і можуть принести плід нашої переміни. Богу хай буде за це подяка!

Переклад CREDO за: с.Тереза Алетея Нобл, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: