Роздуми

А що якби це був останній Великий Тиждень?

16 Квітня 2019, 14:57 983

Якби нам був даний останній Великий Тиждень для рішучого й остаточного відкинення всього, що не узгоджується з нашою християнською сутністю — що би ми зробили?

Чи варто збиратися саме у Великий Тиждень на особливі зусилля? У розмовах зі священиками, людьми, відповідальними за приготування літургії, диригентами хорів чи залученими у катехуменат довідуємося, що Великий Тиждень це час посиленої активності, кульмінація численних планів, ба навіть за браку планів це час натхнень. А потім?…

 

Щороку те саме?

Потім настає кілька тижнів радості й співу «Алілуя!», після яких ми повертаємося до Звичайного періоду (ще, однак, сповненого травневих Перших Сповідей та Причасть або червневих шлюбів). Здається, що Великий Тиждень — це купа роботи для небагатьох, клопоти для трошки більшої групи («Скільки разів на цьому тижні мушу тягнути дітлахів до храму?») — і малозначний період для багатьох. Однак хіба так має бути?

У чому полягає головна проблема Великого Тижня? Ті, хто не до кінця вірить у власну грішність, намагаються викликати в собі жаль за відкупительну смерть, у потрібності якої вони не зовсім упевнені. Кількома днями пізніше вони намагаються викресати з себе радість із наслідків Воскресіння, якого не розуміють або в яке не вірять. Із таким підходом містерія Великого Тижня перемінюється в непереконливі театральні видовища, в яких тяжко відшукати справжню таємницю.

Чому ми маємо через це проходити? Чому Церква щороку велить нам переживати те саме? Це недобре запитання. Може, краще поставити інше: що нам дають у Великому Тижні Боже Милосердя і Провидіння? Як ми можемо ставати хорошими господарями у Великий Тиждень, який може видатися останнім у нашому житті? Пам’ятаймо: ніхто з нас не знає, що принесе наступна мить.

 

Останній тиждень перед смертю?

Ми створені на образ і подобу Бога. Точиться боротьба за наші душі, які ми через гріх запродуємо владі сатани. Але ж Ісус, Син Божий і син Марії, відкупив наші душі своєю кров’ю. Якби нам перед смертю був даний один тиждень на споглядання цього воістину вражаючого факту, як би ми використали цей час?

Серце людини створене для любові до Бога і до ближнього. Через свій гріх ми зраджуємо любов і занурюємося в неприродну ізоляцію, піддаючись злості та гіркоті. Невинне серце Ісуса добровільно прийняло всіляку отруту зради і ненависті, для того, щоб наші серця могли бути вільні для любові, подібної до Христової любові, у спосіб по-справжньому людський, а крім того, піднесений завдяки Його божественності.

Якби нам перед смертю був даний один тиждень на споглядання цього факту, як би ми використали цей час?

Тіло людини було створене для краси, служіння, переказування життя і для слави. Ганьблення нашого тіла наркотиками і алкоголем, занедбування його, автоагресія, розпуста чи збочення — це все профанації. Ісус, втілене Слово, не відступив перед стражданнями і смертю. Так Він довів безоглядну любов Бога до людського тіла, дозволяючи дітям Божим споглядання Бога віч-на-віч, що дає життя.

Якби нам перед смертю був даний один тиждень на споглядання цього факту, як би ми використали цей час?

 

Мудро підготуватися

Серед своїми Страстями і смертю Ісус мав розуміння, що Божий план охоплює кожну людину, від Єрусалима до кінців землі й до кінця часів. Саме тому Христос залишив нам шлях, який дозволяє пройти вузькою брамою до небесного щастя.

Він залишає свою спасительну владу, слово і таємницю — Церкві, збудованій на фундаменті апостолів, головна місія якої — служити Євхаристію до моменту повторного приходу Господа у славі.

Якби нам перед смертю був даний один тиждень на споглядання цього воістину вражаючого факту, як би ми використали цей час?

Якби нам був даний останній Великий Тиждень, щоб рішучо й остаточно відкинути все, що негідне нашого християнського імені? Що би ми зробили?

Якби нам був даний останній Великий Тиждень, щоб упасти в ноги Ісусові й визнати Його своїм Спасителем? Що би ми зробили?

Якби нам був даний останній Великий Тиждень для розрахунків за те, як ми розпорядилися своїм життям і вдячності за благодаті, якими нас обдарував Христос? Що би ми зробили?

Погодьмося, що в ці дні ми можемо мудро приготуватися до того, що може виявитися останнім Великим Тижнем нашого життя. Не йдеться тільки про те, щоб запам’ятати години молебнів протягом Великого Тижня, але щоб підготуватися до автентичного досвіду таємниці цього періоду.

Можна, наприклад, зануритися в Слово Боже, відкритися релігійному мистецтву та музиці найвищого ґатунку, чинити покуту і постити. Це дозволить нам наблизитися до Ісуса, який роз’яснює пітьму і дає нам своє світло.

Переклад CREDO за: о. Роберт МакТіґ SI, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: