Погляд

15 святих, які були великими грішниками

24 Квітня 2019, 14:13 7583 с. Юлія Заводовська

«Якщо Домінік зміг — зможу і я; якщо Франциск зміг — зможу і я», — повторював собі св.Ігнатій Лойола, читаючи біографії святих.

До свого навернення, а точніше поранення, після якого йому довелося повернутися до замку та кілька місяців лікуватися, Ігнатій особливо не відзначався побожністю ані чеснотами. Однак він перечитав усі лицарські романи, які були в його бібліотеці, та взявся за Євангеліє і біографії святих. Це так сильно його вразило, що Ігнатій облишив військову кар’єру та пішов служити під стягом іншого Царя.

Насправді таких, як Ігнатій, було в історії Церкви чимало. Розповіді про святих, які немовлятами у п’ятницю навіть від материнського молока відмовлялися, — це просто побожні легенди. Часто великі святі були дуже великими грішниками.

Ось кілька прикладів. Сподіваємося, їхні історії спонукатимуть вас повторювати за св. Ігнатієм: «Якщо змогли Матей, Шарль, Магдалина, Франциск…, зможу і я!»

 

1.Августин

 

 

«Нема жодного святого без минулого, нема жодного грішника без майбутнього», — писав св. Августин.

Не часто розповідають, що майбутній Учитель Церкви прийняв хрещення у 32 роки разом зі своїм сином Адеодатом. Матір’ю хлопця була служниця, чиє ім’я залишилося невідомим. Майбутній святий постійно відкладав одруження. Жінка супроводжувала Августина в подорожах до Рима та Мілана. Вона також пережила глибоке навернення, доручила Адеодата батьковій опіці та вступила до монастиря в Карфагені, де провадила благочестиве покутне життя. «Вона — сильніша за мене. Вона склала свою жертву зі щедрістю та відвагою, на яку я не здатен», — писав згодом Августин. Адеодат помер через рік після свого хрещення.

 

2.Шарль де Фуко

 

 

Невпинна молитва св. Моніки за сина Августина стала прикладом та натхненням для численних матерів, сестер і дружин. Зокрема й блаженний Шарль де Фуко завдячує своє навернення молитві кузини. Колишній офіцер, картяр і гульвіса кардинально змінив своє життя після короткої молитви та сповіді в одній із паризьких церков.

Спочатку він вирішив стати монахом-цистерціанцем, але згодом збагнув, що Господь кличе його оселитися в пустельні серед пісків Сахари. Шарль жив сам серед племені туарегів, він створив перший словник їхньої мови, а також перекладав для них Біблію. Блаженний загинув мученицькою смертю від рук розбійників. Він прагнув творити маленькі монаші спільноти, які б жили за прикладом Сімейства з Назарета, й писав для них устав. Шарль не виголошував проповідей; найкращою євангелізацією він вважав служіння ближнім і неустанну молитву. За життя йому так і не вдалося реалізувати свою мрію. Однак сьогодні сотні його духовних синів та доньок живуть за його прикладом здебільшого в регіонах, де нема християн, зокрема — у мусульманських країнах.

 

3.Марія Єгипетська

 

 

Марія втекла з дому до Александрії у 12 років. Там протягом 17 років вона займалася проституцією. Якось вона зовсім не з «побожних» мотивів вирішила піти до Єрусалима. У свято Воздвиження Хреста вона увійшла до храму Гробу Господнього. Там Марія зазнала глибокої переміни і просила Богородицю про сили й благодать жити в пустелі покутним життям. За легендою, з храму вона вирушила за Йордан. Там на самоті, у покуті й молитві, вона прожила майже 50 років. Свята мала при собі лише три хлібини та одяг, у який була зодягнута.

 

4.Пелагія

 

Пелагія серед куртизанок. Нонн молиться за неї.

 

Свята жила на зламі IV-V століття в Антіохії. Там вона була танцівницею і легально займалася  проституцією. За легендою, її трупа навіть супроводжувала воїнів у походах.

Одного разу вона проїздила верхи на ослі через площу перед храмом, де проповідував святий єпископ Нонн. Пелагія була надзвичайно вродливою і привернула погляд єпископа. Згодом — чи то з жалю, що така красуня стрімко йде на погибель, чи то передбачаючи майбутнє Пелагії, — святий ревно молився за неї у своїй келії. Наступного дня жінка знову прибула на площу, тепер уже — щоби слухати славного пастиря. Підо впливом його слів Пелагія попросила про хрещення, у день прийняття таїнства вона роздала свій маєток убогим і за три дні вирушила до Єрусалима. Вона оселилася в пустельні на Оливній горі, де в молитві й покуті провела решту життя.

 

5.Матей

 

 

У своєму Євангелії апостол називає себе не інакше як митар. Він був колаборантом окупаційної влади та ще й збирав податки для римлян. Достатньо було лише погляду Христа, щоб Леві залишив «тепле» місце й рушив у незнане за Вчителем із Назарета.

 

6.Дисмас

 

 

Так звали доброго злочинця, що був розп’ятий праворуч Христа. «Христе, згадай мене, коли прийдеш у своє Царство». Не знаємо нічого ані про нього, ані про його злочини. Однак в останні миті свого життя він спромігся на слова, що відкрили йому Небо: «Сьогодні будеш зі Мною в раю». Джекпот! Що тут сказати!

 

7.Марія Магдалина

 

 

Цю грішницю називають Апостолкою Апостолів. Вона — одна з небагатьох, хто залишився при Христі до останнього. Постать Марії Магдалини оповита легендами. За традицією, її вважають блудницею; однак Євангеліє говорить нам про Марію Магдалину, з якої Господь вигнав сім злих духів.

 

8.Маргарита Кортонська

 

 

Мати Маргарити померла, коли дівчинці було 7 років. Стосунки з мачухою були дуже складними; у 17 років Маргарита втікає з дому із заможнім дворянином. Про шлюб між простою дівчиною та паничем й мови бути не могло. Тому Маргарита протягом 10 років була його коханкою і народила йому сина.

Після трагічної загибелі коханця Маргарита повертає його родині всі дорогоцінні подарунки та вирішує повернутися до батьківського дому зі своїм сином. Там її не приймають, і вона звертається по допомогу до монастиря францисканців у Кортоні. За деякими джерелами, її син став францисканцем.

Після трирічного «випробувального періоду» її прийняли до Третього францисканського ордену. За прикладом св.Франциска, свята жила з милостині та служила хворим. Доволі швидко до неї приєдналися й інші дівчата, що прагнули наслідувати Христа і служити вбогим.

Завдяки свої святості й мудрості Маргарита відігравала ключову роль у житті міста. Їй вдалося, зокрема, «відправити у відставку» правлячого єпископа, оскільки той провадив життя вельможі, а не пастиря Церкви.

 

9.Ігнатій Лойола

 

 

Про святого Ігнатія та його послідовників можна розповідати багато, їхній вплив на розвиток Церкви та розповсюдження Доброї Новини — величезний. Його шлях до Бога розпочався у стінах фамільного замку, де він лікувався після поранення.

Військова виправка, самодисципліна та передусім, звісно, благодать Божа й міць Воскреслого допомогли Ігнатію зібрати армію, яка воює «для більшої слави Бога» досі.

 

10.Франциск Ассізький

 

 

Юний Франциск також мріяв про військову славу, розкіш і багатство. Однак замість цього всього зазнав поразки, хвороб, ув’язнення та полону. Він пережив глибоку внутрішню переміну, став до такої міри схожим на Христа, що отримав стигмати.

 

11.Бартоло Лонґо

 

 

Святий Франциск Ассізький часто повторював братам, що якщо Бог зміг діяти через нього, Він міг би діяти через будь‑кого іншого. Однак Бартоло Лонґо можна вважати справжнім викликом: він, безперечно, «додав роботи» Святому Духові. Свого часу він був навіть сатанинським служителем. Добре знана історія: дитина з католицької родини зростає в релігійній атмосфері, вступає до університету, потрапляє до сатаністів, стає сатанинським первосвященником, однак приходить до тями й усвідомлює, що зроблено найдурнішу помилку у світі і, врешті‑решт, повертається до Церкви.

 

12.Мойсей Мурин

 

 

Мойсей очолював банду, що займалася розбоєм та грабунком у єгипетській пустелі. До угрупування входило 75 чоловік. Вони нападали на поселення, нищили та грабували їх.

Для ліквідації злочинців вислали військо, Мойсей наказав усім розпорошитися і сам вирушив шукати прихистку в пустелі. Це місце було у ті часи центром монашого життя. Саме у монастирі він s вирішив перечекати важкі часи.

Брати не ставили зайвих питань мандрівникові та прийняли його. Завдяки доброті монахів Мойсей навернувся і став одним із них.

 

13.Калікст

 

 

Калікст імовірно був невільником. Його пан доручив йому свої гроші, та той допровадив його до банкротства й потрапив до в’язниці. Кредитори сприяли його звільненню з надією на повернення своїх коштів. Незабаром його звинуватили у якихось махінаціях і Калікст знову потрапив до в’язниці. Цього разу він працював у копальнях Сардинії. Разом із християнами він потрапляє під амністію імператора. Деякий час залишається в Сардинії; згодом Папа Зефірин викликає його до Рима. Калікст стає архідияконом і радником Понтифіка, а згодом і його наступником.

Такий вибір сподобався не всім; саме тоді з’являється перший в історії антипапа — св.Іполит. Калікст ухвалив шерег революційних на той час рішень: прощення гріхів перелюбу, вбивства та ідолопоклонства; він визнав подружні зв’язки між вільними і рабами. Це викликало хвилю критики з боку ригористів, зокрема — Іполита і Тертуліана.

 

14.Каміл де Лелліс

 

Каміл де Лелліс — ще один солдат, гульвіса та картяр, який став святим. Матері майбутнього святого було 50, коли вона його народила. Батько служив у війську і вдома бував рідко. Хлопець був запальної вдачі; ні літня мати, ні родичі не радили собі з ним. У віці 16-ти років він приєднався до батька в армії. Каміл програв у карти весь маєток і змушений був працювати в монастирі капуцинів. Саме там розпочався шлях його навернення; згодом Каміл вирішує вступити до ордену. Однак поранення та хвора нога, що вимагала постійного лікування, стали йому на заваді.

Каміл вирушає до Рима у пошуках ліків; там він служить невиліковно хворим у лікарні. У Римі святий зустрів Филипа Нері, який став його духовним наставником і допоміг створити орден, що й досі піклується про невиліковно хворих в усьому світі.

 

15.Макарій Великий

 

 

Святий Макарій, перш ніж стати монахом і пустельником, займався контрабандою індійської селітри в єгипетській пустелі.

За настановою батьків Макарій одружився, та незабаром овдовів. По смерті батьків він роздав майно убогим і вирушив у пустелю неподалік свого рідного села, де під проводом старця зростав у чеснотах.

Його мудрість і праведність привернула увагу вірних. Люди привели Макарія до єпископа, щоби той висвятив його на священника. Однак улюбленим місцем для нього залишалася пустеля. Там він шукав зустрічі з Богом та братами. Святий мешкав у Нітрійській (або Скитській) пустелі. Кількість монахів там за часів Макарія становила 500 тисяч.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity