Роздуми

Коли страшенно кортить зробити зауваження…

28 Травня 2019, 14:45 2611

«А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди і йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!» (Мт 18, 15‑17).

Це — сформульовані Ісусом принципи братніх зауважень іншим. Найважливішим у них є слово, яке ми можемо легко пропустити у цьому тексті. Це слово «йди». Не «виклич до себе», а «йди».

«Йди» — це значить: подивися, як та людина живе. Подивися, яким чином вона живе. Спробуй увійти в її життя. Інколи кажуть: «спробуй взутись у його чоботи». Тобто: побач реалії, в яких існує інша людина. Допіру як сам увійдеш у той другий світ, тоді можеш побачити, чи маєш підстави для зауваження.

Пам’ятаю, як у перший рік священства я вів урок релігії в 5 класі. Був там молодий хлопець, який під час цих уроків просто спокою не давав. По‑перше, він рідко приходив, ну а по‑друге — як уже приходив, то невідомо було, чим це закінчиться. Чесно кажучи, я його не терпів.

По коляді я пішов до нього додому, і пам’ятаю це чітко й виразно. То було перед обідом, близько 11.00. Він жив у великому будинку на території колишнього колгоспу. В тому домі, коли я прийшов, хлопець був єдиною тверезою людиною. В усіх інших квартирах того дому, всі дорослі кожної сім’ї — були п’яні.

То була мить, коли мені одразу перехотілося робити зауваження цьому хлопчику, хоч би за що. Я вже ніколи не мав би такого досвіду, якби не пішов до нього. «Йди»! Якщо бажаєш когось повчати, то роби це у його світі. Не викликай його до себе.

Ісус не поводяться, ніби якийсь директор закладу, що викликає людей до себе «на килимок». Зауваження це вчинок милосердя щодо душі («в незнанні навчити»). А любов виходить із того, що тобі ця інша людина цікава, її життя, її ситуація. Доки ти її не пізнаєш — не маєш права її картати. Йди. І роби це віч-на-віч.

Переклад CREDO за арх. Ґжеґож Рись

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Ґжеґож Рись

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: