Помер Жан Ваньє — засновник «Арки» та «Віри і світла»

Жан Ваньє невтомно підкреслював, що люди з розумовою інвалідністю мають відіграти велику роль у сучасному світі й Церкві.

На його думку, ці люди, маючи обмеження в інтелектуальному розвитку, особливими чином розвиваються у сфері духовній та емоційній, коротко кажучи — у сфері любові.

Сьогодні вночі, 7 травня 2019 р., помер у Парижі Жан Ваньє, засновник спільнот «Арка» (в Україні в певних середовищах відомої за французькою вимовою «Лярш»), відомий філософ, письменник, друг людей із неповносправністю, один із найвідоміших сучасних свідків Христа.

У вересні минулого року йому сповнилося 90. Кілька місяців (після операції з видалення пухлини на щитовидній залозі) він перебував у лікарні в Парижі. Помер 7 травня о 2.10 уночі, в оточенні найближчих друзів зі спільнот «Арки».

Народжений у Женеві 10 вересня 1928 року, Жан Ваньє став відомим морально-релігійним авторитетом і засновником двох міжнародних рухів спільнотного характеру: «Арки» («Ковчега») та «Віри і світла». У центрі обох цих рухів — люди з інтелектуальною інвалідністю.

154 спільноти «Арки» у 38 державах світу і 1450 спільнот «Віри і світла» у 85 країнах — це справжні центри перемін, що відбуваються в людях. Проживши 52 роки у спільноті з людьми, інтелектуально нерозвиненими, Ваньє став відомий як глибоко залучений захисник убогих і слабких у нашому суспільстві.

Жан Ваньє був сином генерал-губернатора Канади, в ранній молодості служив як офіцер військово-морського флоту. По кількох роках служби на одному з британських авіаносців він відмовився від військової кар’єри, після чого подався на навчання, вивчав теологію та філософію, увінчавши студії докторською працею на тему Аристотеля.

1964 року Жан Ваньє, керований внутрішнім покликом, полишив наукову працю й купив невеличкий дім у Трослі-Бреї під Парижем, вирішивши ділити своє життя з людьми з інвалідністю. Так постала перша спільнота «Арки». Духовним отцем спільноти протягом кількох десятиліть був відомий домініканець о.Тома Філіпп.

Спільнотне життя «Арки» базується на принципі партнерства, сприйнятому як обмін дарами між людьми здоровими та неповносправними. Вони разом провадять дім, споживають їжу, працюють і моляться. Там немає характерного для благодійних інституцій поділу на окремі світи — опікунів та підопічних. Взаємні стосунки супроводжуються дружбою.

Жан Ваньє визначав слабкість як дар і шанс, і навіть силу, яка зближує людей одні з одними та визволяє в нас добро.

Він невпинно підкреслював, що люди з неповносправністю мають велику роль у світі й Церкві. Їх бо відзначає безмежна довіра, вірність у дружбі та безкорисливість, а також дуже глибоке відчуття сфери sacrum.

Саме цими цінностями, на переконання Жана Ваньє, такі люди можуть ділитися з довколишнім світом. Місією спільнот, які він заснував, було довести до свідомості оточення, також і спільноти Церкви, важливе значення людей убогих та упосліджених.

Приймаючи 1997 року нагороду з рук Йоана Павла ІІ, Жан Ваньє сказав: «Навіть у Церкві, попри слова Ісуса і св.Павла, а також попри твоє вчення, Святіший Отче, люди з інвалідністю не шановані і їх не розглядають як важливу частину Тіла Христового. Надто часто їх вважають не вартими уваги, сприймають тільки як об’єкти милосердної благодійності. Багато людей, які ними займаються, не помічають, яке це благословення і нагорода — ділити з ними своє життя».

Через кілька років після виникнення «Арки» Жан Ваньє, разом із Марі-Елен Матьє, створив наступний рух спільнот — «Віру і світло», який об’єднав людей здорових та неповносправних та їхні сім’ї, які, однак, мешкали не під спільним дахом, а в одній парафії, дільниці чи місті. Вони творять середовище, яке зосереджується довкола найслабших. Цей рух постав у Лурді, під час міжнародного паломництва людей із неповносправністю, яке Жан Ваньє організував на Великдень 1971 року.

Рухи «Арка» та «Віра і світло», хоч постали на ґрунті Католицької Церкви, на сьогодні об’єднують (наприклад, у Росії, в Індії чи на Близькому Сході) людей різних віросповідань та релігій. Так вони показують, що люди з інтелектуальними порушеннями можуть відіграти важливу роль у будуванні міжнародної та міжрелігійної єдності.

Перша українська спільнота «Віри і світла» утворилася 1992 року у Львові. Зараз налічується вже 36 спільнот у різних містах України: Києві, Львові, Жовкві, Тернополі, Тячеві, Хусті, Ужгороді, Кам’янці-Подільському, Трускавці, Стрию, Житомирі, Кохавиному та Новому Роздолі.

2015 року Жан Ваньє отримав престижну Темплтонівську премію. Під час урочистості він підкреслив, що ця прекрасна нагорода становить вираження визнання краси та цінності людей з інтелектуальною неповносправністю, з якими він 50 років живе у спільноті. Він висловив переконання, що то вони є лауреатами цієї нагороди, щоб набагато більше людей, позначених розумовою неповносправністю, могли зростати у внутрішній свободі, відкрити свою цінність як людей і Божих дітей. «Вони зі своєї сторони можуть допомогти багатьом так званим “нормальним” людям, уярмленим нашою культурою, що орієнтована на здобування влади, перемогу та індивідуальний успіх, відкрити, що означає бути людиною».