Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 26 травня
Зустріч Ісуса з самарянкою окреслює сьогоднішню тему: Бог не залежить від місця. Це правда, як і те, що ми не завжди про це пам’ятаємо. Зазвичай при цьому уривку робиться акцент на тому, що Ісус зустрічає жінку-самарянку, а отже, чужоземку. Але цього разу чужинцем є Він! Це Ісус перейшов кордон, це Він знаходиться не на своєму місці. Гарна ця зустріч, бо сповнена свободи. Зустріч, де юдей залишається юдеєм, а самарянка — самарянкою. Обоє тут, зі своєю сутністю та своєю правдою. А правда, каже Ісус, така: Від юдеїв бо й спасіння. Але знову ж — спасіння не в цьому світі, де ми його зазвичай очікуємо. Спасіння не приходить із храму чи його відвідування, ані з прощі на гору Гарізім. Спасіння — від Бога, який дарує і його, і самого себе. Спасіння походить від Тіла, яке пропонує нам Ісус.
Ісус об’являє нам обличчя Бога, який переймається не собою, а тим даром, що дає: Була б ти відала про дар Божий. Щедрий Бог, який дарує живу воду, що не є нічим іншим, як самим життям.
Важливі й питання, які ставить самарянка. Від найпростіших і конкретних (зачерпнути не маєш чим), до складніших: Який Бог справжній? Той з гори, чи Той з Храму? Де я можу Його зустріти? Ці питання означають, що ця жінка не жила поверхнево, що Бог не був десь збоку в її житті. Вона чекала зустрічі з кимось, хто міг би допомогти їй розібратись, дав би відповідь. І ось ця відповідь. Це так важливо для неї, аж вона навіть залишає там глечик (хоч і прийшла саме набрати води). Залишає його, бо знайшла когось, хто просто її побачив, дав їй зустрітися зі своєю правдою. Не осуджував, а дав їй зрозуміти, що вона — це не її помилки, а це вартує того, щоб розповісти всім! Ідіть-но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Може, вона осягнула найвищу свободу — розповідати про себе. Якщо Бог мене не засудив, чому я маю боятися засуду інших? Бог просить нас не боятися. Адже, якби був страх, тоді б не було благовіщення, не було б Євангелія.
Отак від слова-свідчення переходимо до Слова життя: ми почули особисто, тому віримо. Просімо Воскреслого Господа, щоби мали віру самарянки, здібні розпізнати присутність та новизну Слова Ісуса в нашому житті.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
