Роздуми над Першим читанням на вівторок V Великоднього тижня
Тими днями прийшли з Антіохії та Іконії юдеї і, підбуривши людей, побили Павла камінням і виволокли його за місто, думаючи, що він помер. Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії. Звістивши Євангеліє тому місту та навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії. Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, – казали вони, – через великі утиски ввійти до Царства Божого. І вони, настановивши їм пресвітерів для кожної Церкви і помолившись з постом, передали їх Господу, в якого повірили.
Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію, і проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії. Звідти вони відпливли до Антіохії, де були передані Божій благодаті на справу, яку вони і завершили. Прибувши туди і зібравши Церкву, сповістили про те, що Бог зробив з ними, і що Він відчинив язичникам двері віри. І немало часу перебували вони з учнями.
Діян 14,19-28
Ще вчора жителі Лістри буквально боготворили апостолів, а вже сьогодні читаємо, як ті ж мешканці міста каменують Павла… Який мінливий настрій у людей! Як добре, що віра не залежить від самих апостолів та настрою змінного натовпу!
Автор Діянь гарно підсумовує завершення діяльності Павла в місті: «Вони, настановивши їм пресвітерів для кожної Церкви і помолившись з постом, передали їх Господу, в якого повірили». Молитва з постом для духовної підтримки, пресвітери для організаційного порядку в спільноті. І все передають Господу, від якого залежить Церква. Господь є тим, хто всім керує і від якого все залежить. Тільки б не забути про це! Не від людей залежить Церква, не від структур.
Господи, дай нам істинну віру в Твою Церкву. Щоб моя віра не залежала від настрою та впливу людей!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
Ілюстрація: Гроб св.Петра у крипті ватиканської базиліки
фінансово.
Щиро дякуємо!
