Біблійні роздуми

Не журіться, а довіряйте все Богу

21 Червня 2019, 18:58 4408 о. Кирило Лесько

Роздуми до Слова Божого на суботу ХІ звичайного тижня, рік І

Роздуми до Першого Читання

Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, – чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, – був він узятий аж до третього неба. (2 Кор 12, 2).

Св. Апостол Павло говорить про надзвичайні дари, які йому дав Господь – дар містичних видінь, однак св. Апостол Павло обрав таку форму розповіді про ці об’явлення, щоб уникнути певної небезпеки – небезпеки хвалитися тим, говорить про це начебто це зовсім не з ним було.

Існує категорія віруючих християн, які так чи інакше сподіваються якихось об’явлень, люблять про них говорити і, напевно, в глибині серця десь прагнуть подібних Божих одкровень. Зрозуміло, що ці прагнення пов’язані з релігійним почуттям, і навіть є люди, які мені як священику розповідають про свої видіння. Звісно, що не всі видіння правдиві, але це не усуває можливість того, що Господь може допустити об’явлення певним людям, як наприклад, було з об’явленнями Пресвятої Діви Марії у Фатімі чи в Лурді, Ла Салетт або в Гваделупі. Найважливіше знати, що ці об’явлення нічого не додають до Божого Одкровення, яке закінчилось зі смертю останнього з Апостолів, св. Йоана. Вони називаються приватними і лише пригадують якісь істини віри, про які віруючі забувають, як наприклад об’явлення Ісуса Милосердного св. Фаустині Ковальській мало пригадати дуже важливу істину віри про Боже Милосердя.

Можна сказати, що св. Апостол Павло був одним з перших християнських містиків, якій мав приватні об’явлення, однак як він так і інші візіонери не користуються з цих об’влень, щоб довести свою вищість над іншими віруючими, навпаки намагаються всіляко уникати того, щоб їх хвалили за це.

Тим, хто бажає об’явлень, варто пам’ятати слова св. Терези Великої, жінки-містика: «Добро і зло не існують в самому видінні, але в особі, яка його бачить, і в тому, чи особа користається з нього зі смиренням; тому що, якщо є смирення, то жодне зло не може бути заподіяним навіть дияволом. Якщо ж немає смирення, то навіть, якщо видіння походило б від Бога, не буде з нього жодної користі. Тому що якщо подія, яка повинна упокорити монахиню, коли зауважить, що вона його не варта, впровадить її в гординю, вона стане як павук, який все, що з’їдає, перемінює в отруту, або як бджола, яка все перемінює в мед» (св. Тереза з Авіля, Collected Works, том ІІІ, с. 140).

Роздуми до Євангелії

Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? (Мт 6, 27).

Серед віруючих я зустрічав таких людей, які говорять, що треба щось робити, наголошуючи саме на цьому слові «щось». Це слово «щось» зраджує те, що ця людина або до кінця не розуміє сенсу своєї дії, або піддалась спокусі журби. Такі люди бояться зупинитися і часто звинувачують інших, що вони спокійно вирішують справи у лінивстві та інертності. В їхньому житті повинно завжди «щось» відбуватися, вони бояться тиші і миру, бо не мають миру самі в собі, ще не поєднались із собою.

Христос не закликає нас до бездіяльності, ми повинні виконувати все, що стосується наших обов’язків праці чи покликання старанно і докладно. Саме такій старанності і перешкоджає журба та паніка, людина в такому стані не може нормально зосередитися, а відтак не може нормально вирішити проблему.

Надмірна турбота і журба про майбутнє також є перешкодою до осягнення святості. Натомість осягнення внутрішнього миру завжди супроводжує праведність, яка подобається Богові: «Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих. Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього. Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви» (1 Петр 3, 10-12, пор. Пс 34, 15) Також св. Петро радить: «Усяку журбу вашу покладіть на нього (на Господа), бо Він піклується про вас» (1 Петр 5, 7).

«Наша душа, коли бентежиться своїми власними силами, ваблена то направо, а то раптом наліво, не може віддатися Духу Божу. Вона знайшла б свою силу, багатство і всю свою досконалість в ДусіГоспода нашого, якби тільки побажала віддатися Його
водійству. Але оскільки вона Його покидає і хоче діяти сама в собі і сама по собі, вона знаходить лише тривогу, злидні і найглибшу нездатність на що б то не було …»
(Франсуа-Марі-Жакоб Ліберман, (1802-1852),навернений єврей, засновник Отців Святого Духа (цитата наведена за книгою Жака Філіпа «Шукай Миру»)).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity