Від читачів

Молодь у Більшівцях. «Все було нереально круто!»

22 Липня 2019, 14:19 6047

Інтеграційний сніданок, різноманітні тренінги, квест, дорога спокус, вечорниці та щоденні дискотеки — що це?

Ні, це не якийсь черговий фестиваль. Це ХVII францисканська зустріч молоді у Більшівцях. Ми з молоддю вибрали кілька питань, роздумували над ними й отримали свідчення, цінність яких важко переоцінити. Що найбільше торкнулося серця, хто й чому став «людиною-відкриттям року», і головне: як для тебе відкрився Бог — ось над чим замислилися учасники зустрічі.

 

Не можу почати ні з чого іншого, як зі слів: «Дивні і величні діла Господні, незбагненні для нас». Кожного року час, проведений у Більшівцях, — особливий для мене і кращий за попередній. Найбільше мене Господь торкнувся під час адорації Пресвятих Дарів. А особливо коли всім, хто хотів, вручали дерев’яний перстень. Хочу з упевненістю ствердити, що ніхто не їде з цього неймовірного місця таким, яким був до цього.

В усіх людях, чи під час паломництва, чи під час зустрічі молоді, я вбачала щось особливе. Кожен чи кожна були подаровані в певний час і в певному місці. Але були люди, через яких особливо діяв Святий Дух відносно мене.

По-перше, це с. Олена — презентка. Людина, яка бачить речі у Божому світлі, завжди допоможе розібратись у певних речах і просто допоможе відчути присутність Божої всемогутності у твоєму житті.

Отець Петро — людина, яка вклала багато серця в організацію та проведення днів молоді. Було видно, що він відкрився на Святого Духа і дозволив Господеві діяти через себе.

Мої друзі Софія, Іринка, Таня, Лєра, Богданка показали, як віддавати молодість Христу.

Ще однією людиною, яку наново для себе відкрила, був францисканець о.Кшиштоф. Попередні роки він був «шефом» паломництва. Цього року його слова на днях молоді ніби стосувалися тільки мене! Вірю, що так діяв Святий Дух.

Цього разу я частенько звертала увагу на вітраж із зображенням Благовіщення над головним вівтарем у храмі. Для мене ця сцена є особливою. Марія навчає покори. Це так важко сучасним людям — казати Богу «так»! Цього року в мене був урок від Господа, урок упокорення через Його слово і слова інших людей. Це був найпрекрасніший урок мого життя.

Марія Мазур

 

 

На початок зустрічі було урочисте внесення ікони Святого Сімейства. Саме в цей момент я зрозуміла: Марія огорнула цю зустріч своєю любов’ю, а Святий Дух заполонив наші серця.

Найбільше мене вразила єдність, спільнота, яка сформувалася у Святому Дусі. Люди, які навкруги свідчать про Бога без слів, — це торкається самого серця.

Даринка Концевич,
с. Писарівка, Хмельницька область.

 

 

Новинкою став недільний сніданок зі спільнотами. Посвячені Богу особи розповідали про свої згромадження, відповідали на запитання і разом з молоддю їли канапки та пили чайок. Хтось отримав нові знання, хтось усмішку, а хтось — вервицю. Бог подбав про кожного.

 

Найбільше зворушила сімейна і дружня атмосфера. Молодь була відкритою, легко було знайти спільну мову.

Цього року я отримав зовсім інший досвід, навчився співпраці. У цьому санктуарії в мене з’явилося багато спогадів. Саме тут, біля підніжжя цього вівтаря, зароджувалося моє покликання.

Семінарист Андрій Патика.

 

 

Завдання квесту «Цінності для доброго життя» були розміщені не тільки на території монастиря, а й по всьому селищу. Кожне завдання полягало в тому, щоб перевірити або навчити певних цінностей, таких як вірність, чесність, жертовність, любов, відкритість, щирість та інші. Важливо було не так виграти, як побільше відкрити серце і справді відчути те, що Господь хоче промовити.

 

Найбільше сподобалася відкритість, щирість, дружність незнайомих людей. Особливою людиною для мене є с.Анна, вона змогла організувати музичну групу в одне ціле. Коли частина нашої музичної групи поїхала, я дуже засумувала, але мене підтримали багато незнайомих людей, обійняли і заспокоїли. Мене це дуже вразило.

Коли був квест по території Більшівців, я стояла на одній із зупинок, під назвою Жертовність. Я давала людям завдання: віддати мені одну ціну річ, назавжди. Більшість віддавали розарії, але одна дівчинка, яку звали Таня, віддала мені золотий перстень. І коли я хотіла його повернути, вона сказала: «Давай запустимо челендж, коли приїдеш до Більшівців наступного року, то віддаси цей перстень тій людині, якій вважатимеш за потрібне його дати».

Діанка Борейко,
Дунаївці, Хмельницької обл.,15 років

 

Однією з найкращих конференцій зустрічі стала конференція п.Терези Андрущишин. Здавалось, її устами промовляє Марія. Вона вміло і зрозуміло розповіла про дуже складні та потрібні речі.

 

На паломництві і на початку зустрічі я ходив без настрою, нічого не хотів і мене всі і все дратувало. Я хотів додому й мені нічого не подобалось. Але все змінила Служба в понеділок, яку вів бр.Славомир. Після неї мені стало добре, весело і радісно. Так Бог мене торкнувся, через цю Службу. Важливо, що я був відкритий на Бога, я чекав, коли Він прийде, і ось Він прийшов!

Дякую насамперед брату Петру. Його, певно, можна назвати людиною-відкриттям. Він працює в нас у Мацьківцях, і я не думав, що він може організувати щось настільки потужне, як ця зустріч! Він став мені прикладом, що все можливо, якщо захотіти.

Найбільше торкнулася серця відкритість людей, те, що вони можуть вільно розказати про себе, поділитись тим, що їх тривожить, чи навпаки — радістю.

Такі зустрічі є прикладом, як потрібно жити, незалежно від покликання: чи підеш в орден, чи Бог покличе до сімейного життя. Я згадав конференцію пані Терези, частину про «покликання до самотності», що такого покликання немає. Раніше я був впевнений, що воно є, бо іноді почуваюся самотнім. Мене вразило, що кожен покликаний до життя в спільноті, ніхто не може бути сам, і тому тепер маю думати і розпізнавати, якою дорогою йти мені.

Діма з Мацьковець,
18 років

 

Щовечора були танці, які вели о. Мартін, францисканець, та с.Олена, презентка. Атмосфера інтеграційних танців нікого не залишила байдужим. Усі брали участь, а крім того, кожен мав змогу показати свої танці й навчити інших.

 

Важко сказати, хто став для мене людиною-відкриттям… Мої приятелі сказали би, що вони шоковані сестрами і братами, як вони вміють «відриватись». Я в такому колі живу ще з дитинства і для мене це нормально.

Це не найкращий період мого життя, на жаль. Випускні, вступні іспити… Перед самим паломництвом прийшли результати за творчий конкурс, і мені не вистачило кількох балів, щоб стати студентом-архітектором. Дуже розчарувався.

Але на нічній адорації я відчув Святого Духа, який просто огорнув мене, кажучи, що все добре. Після того мої молитви стали щирими, сповненими подяки.

Важко пояснити, що я відчув; але це мені дало постанову подумати. Подумати про мої стосунки з Богом…

Діма, Микулинці,
17 років

 

 

Перед «казочкою на добраніч», на завершення святкування неділі, був концерт гурту «ПІД НЕБОМ». У пам’яті залишиться сильне враження: стільки людей і стільки голосів зливаються в один, прославляючи Бога.

 

Дякую!

Все було нереально круто!

Враховуючи те, що в серці був спокій і в душі радість, я з упевненістю можу сказати, що атмосфера була ‘небесною’.

Бог відкрився у відкритих серцях і в діянні Святого Духа. Дрібнички, які здавалися недоліками, перетворювались у великі переваги. А таке може зробити тільки Святий Дух… і бр.Петро. Не словами, а прикладом!

В Україні Уерква цвіте, і це те, що мені запало в душу надовго.

бр. Діма Концевич TDŚ (Товариство Святого Духа)
Хмельницька область,  с. Писарівка

 

 

Від психолога на ім’я Вікторія дехто вперше почув про п’ять мов любові. Одним із найцікавіших людей цього року став Франциск із Коломиї. Дуже багато хто казали, що побачили Бога у ньому.

Українська тематика була присутня в усьому. А кульмінацією всього українського були вечорниці. Ніби всі знають, що це таке, а мало хто на них бував! Тож варто було скористатися нагодою і взяти участь у цій забаві. На цей особливий час приїхали гурт «Слава Ісусу Христу» і гурт «Пенсія». Важливою зустріччю, а також глибоким переживанням, стала нічна адорація Пресвятих Дарів, коли молодь співала Господу прославу, й ніч минула «на одному подиху».

Традиційну Хресну Дорогу цього року підготувала молодь із Писарівки. Це був новий погляд —  «Дорога спокус».

 

Мене найбільше вразили о.Петро і чоловік із реабілітаційного центру, Саша. Отець — самовідданістю справі, яку йому довірили. Якось він мене перестрів, коли я прогулював конференцію. Він підійшов і розповів, як довго все це готувалось для молоді й для мене. Мені стало дуже соромно, після конференції я підійшов перепросити його..

А цей Саша мене вразив життєвою мудрістю. Хоч би що ми накоїли, Бог завжди нас прийме та пробачить.

Йому 35, він жив «у кайф», вживав наркотики, алкоголь, жив аморально, але зрозумів, що це дорога в нікуди. З допомогою Бога зміг знайти правильну дорогу і зараз ділиться свідченнями та власним прикладом показує, що все можливо.

Саня «Джекі Чан»

 

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity