Погляд

Святий із Ливану. 7 фактів про св. Шарбеля

30 Липня 2019, 15:32 1203

Шарбель — один із найпопулярніших сучасних святих. Насправді біографія святого Шарбеля вражає не менше, аніж неймовірні чудеса, які досі відбуваються за його заступництвом.

Пропонуємо познайомитися ближче зі св. Шарбелем. Нехай ці факти надихають нас бути вірними Христові сьогодні.

1. Святий-мароніт

За життя св. Шарбель належав до Маронітської католицької Церкви, найбільшої із Східних католицьких Церков на Близькому Сході. Пустельницьке життя перебуває у само серці цієї Церкви, адже її заснував монах-самітник св. Марон, який жив у горах Сирії в сер. IV століття.

2. Дитячі роки

Майбутній святий народився 8 травня 1828 року. Його батько загинув на війні, та Юсефа (саме таке і’мя хлопець отримав на Хрещенні) виховував вітчим. Глибокий вплив на нього мали два дядька, брати матері, що були монахами і розповідали під час відвідин про своє життя. Юсеф відзначався спокійною вдачею, він не любив гучних забав, зазвичай мовчав і тримався осторонь від дітей. Він любив ходити до храму і навіть співав у хорі. Як і його однолітки, він пас вівці. У невеликій печері святий обладнав місце для молитви і там загалом проводив увесь свій час.

3. Монаше життя

Одного дня Юсеф Маклюф просто вийшов здому і пішов вступати до монастиря. Про своє рішення він не повідомив навіть найближчих. У монастирі він прийняв ім’я Шарбель, що означає «Цар — Бог». На той час йому виповнилося 23 роки. Усе його життя до і після вступу до монастиря було втіленням цієї істини. Після відповідної підготовки у 31 рік він став священником.

4. Сам-на-сам із Богом

Коли Шарбелеві виповнилося 46 років, настоятелі дозволили йому усамітнитися повністю, і 24 роки він прожив у насправді сам-на-сам з одним лише Богом.

Хоча вже в монастирі Шарбель практично ніколи не розмовляв із братами. Коли його про щось запитували, часто просто мовчав у відповідь. Практично ніхто за життя не бачив його облич, адже він завжди ходив із зведеними додолу очима та у каптурі. Лише у храмі під час молитви він підводив голову, аби дивитися на Дарохранительницю.

5. Чудеса за життя

За життя Шарбеля сила його віри та молитви також чинила чудеса. Приміром одного разу країна страждала від потужної пошесті сарани. Комахи нищили на своєму шляху все. Настоятель дуже хвилювався про майбутній врожай пшениці і попросив Шарбеля про молитву. Святий помолився, окропив усе свяченою водою і монастирські поля вціліли, хоча все довкола було знищене сараною.

Якось монахи вирішили покепкувати зі святого і налили до його лампи води замість оливи. Шарбель ні про що не здогадувався, запалив лампу, і вона горіла, як завжди.

Одного разу під час молитви у Шарбеля потрапила блискавка. Навіть одяг на монахові загорівся, а він продовжував молитися, наче нічого не сталося. Брати згасили полум’я, а Шарбель лише здивовано на них поглянув і продовжив молитву.

Життя Шарбеля було сповнене, звісно, не самими чудесами. Він важко працював монастирських виноградниках, у полі, при отарах та на будівництві; він вичиняв шкіру і виконував різні столярні роботи, а при цьому не занедбував обов’язкові молитви і навчання. На той час до монастирів приходили не лише за духовними порадами. Монахи навчали людей ремесел та нових способів обробляти землю.

6. Смерть

16 грудня 1898 року під час літургії у храмі Шарбелеві стало зле. У нього стався інсульт, його паралізувало. Через вісім днів, у надвечір’я Різдва, він помер. Тіло святого перенесли до храму, опівночі того ж дня один із братів пішов до святині та побачмв яскраве світло, що виходило від Дарохранительниці і оточувало труну Шарбеля.

І християни, і мусульмани свідчать про те, що бачили сяйво, що виходило з могили святого. Кілька разів відбувалася ексгумація його тіла, кожного разу воно виглядало так, наче Шарбель просто спить. До того ж в організмі протягом кількох десятиліть після смерті відбувалася циркуляція рідини, крові та води.

Саму труну кілька разів змінювали, адже вона наповнювалася патокою, яка витікала з тіла святого, а її загальна кількість перевищувала його масу.

7. Чудеса після смерті

Кількість чудесних втручань святого постійно зростає. Люди з усього світу просять про його заступництво і отримують бажані благодаті. Мабуть, зцілення 55-річної Ноад ель Шамі — найвідоміше чудо святого. Вона страждала на частковий параліч. 22 січня 1993 року жінка побачила уві сні біля свого двох маронітських монахів. Один із оперував її шию, інший — тримав подушку за її спиною. Коли вона прокинулася, то побачила дві рани на шиї; жінка збагнула, що може ходити. Вона була переконана, що бачила святого Шарбеля, іншого ж монаха не впізнала. Наступної ночі святий явився їй вдруге і сказав: «Я зробив цю операцію, аби люди побачили і увірували. Прошу, відвідуй мою пустельню кожного 22 дня місяця і бери участь у Святій Месі до кінця життя».

Святого Шарбеля канонізували на завершення ІІ Ватиканського собору. Він став першим святим католицького сходу якого канонізували згідно процедури.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

святі

ПЕРСОНА

св. Шарбель

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: