Сьогодні поговоримо про те, як корінь усього зла насправді знищує нас уже зараз, а також і не дасть нам увійти у вічність потім.
Гріх гордості краде наше щастя у земному житті більше, ніж будь-який інший гріх. Ба, навіть гірше: якщо ми дозволимо, то гордість може також знищити нашу радість назавжди.
Гордість спалахує несподівано і починає атакувати вас.
Іноді це відбувається через те, що деякі члени сім’ї, або навіть ціла родина не ставляться до вас із тією повагою, з якою вони ставляться до інших.
Іноді причиною цього є те, що хтось інший отримує визнання за свої старання, тоді як ваша робота, в яку ви вкладали стільки часу і зусиль, залишається недооціненою та сприймається як належне.
Буває й таке, що гордість може спалахнути навіть у церкві й проявлятися в дрібницях, наприклад, коли надали перевагу одному добровольцеві над іншим, або стосуватися чогось більшого, навіть цілої сім’ї — ви можете почуватися відкинутими та непотрібними.
Шепочучи у вухо, гордість будить вас уночі, щоби зіпсувати ваш відпочинок, і переймає вас, коли ви намагаєтеся зосередитися на важливих речах.
Це саме те, про що попереджав Ісус.
«Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних». Так ви відчиняєте двері серця для гордості, яка потім обпікатиме вас, коли господар поплескає по плечу і скаже поступитися цим місцем.
Замість цього — займіть останнє місце, вчить Ісус. Тоді ви почуєте: «Приятелю, сідай вище», і «тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою».
На перший погляд нам здається дивним те, що Ісус вчить нас вдавати смиренних, щоби здобути повагу.
Але далі Він пояснює: «Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані свої родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони не запросили тебе, — і буде тобі взаємна відплата».
Ісус вчить: «Як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих».
Христос не має на увазі вдавати смиренного: Він говорить про те, щоб обирати найнижчі місця. Так само, як це робив і Він.
Давайте глянемо на життя Ісуса. Він був у буквальному сенсі Сином Божим і все ж, на хресті, згадав слова 22 Псалма, де говориться: «Я — черв’як, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі. Всі, хто бачать мене, насміхаються з мене».
Ви не можете наслідувати Христа, не будучи відкинутими, — можливо, релігійними лідерами, а може, навіть і друзями. Ви не можете наслідувати Христа й не бути зневаженими. Ви не можете наслідувати Христа, не поставивши волю Отця понад людську повагу. Ви не зможете наслідувати Христа без хреста — справжнього, особистого, обтяжливого і стомливого.
Та чи можна там, на найнижчому місці на землі, знайти радість?
Подивіться, на місце, яке займає Ісус під час кожної Літургії. Він нижчий за найнижче — Він є їжею. І завдяки цьому Ісус стає найвищим: Він є джерелом, зенітом, єдністю для усіх.
Цей урок буде ще важливішим, якщо поглянути на наші стосунки з Богом.
Притча Ісуса — не тільки про відносини між людьми. Вона про набагато важливіше: про Небо. Її Христос розповів незадовго після того, як сказав: «Силкуйтеся увійти тісними ворітьми», і перед притчею про розкішний бенкет, порівнюючи Рай із багатою вечерею.
Якщо ми певні, що розуміємо Бога, і займемо перші місця у Раю, заспокоюючи себе тим, що ми Його розуміємо, — тоді Господь промовляє до нас у наступному посланні.
Лист до євреїв нагадує, що ми не можемо «доторкнутися» до Господа, а маємо прийти до «міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первородних, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту, Ісуса».
Чи ви гадаєте, що будете впевнено крокувати в той збір надзвичайної святості, ніби вам там місце, без будь-яких запитань?
Потрібно вчитися смирення у книги Сираха.
«Що більший ти, то більше понижуйся, і знайдеш у Господа ласку», — говориться у писанні Сираха. Тоді після смерті ви почуєте: «Бог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя».
Смирення — єдиний шлях до Бога. Якщо ви вважаєте, що Господь прийме вас автоматично, то ви ще не повністю усвідомлюєте, хто ви і хто Він. Якщо ж ви зрозумієте своє місце напочатку, то вкінці вас очікуватиме вінець слави.
Том Гупс, Aleteia
Переклад: Марта Матвіїв, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
