Роздуми до Слова Божого на вівторок XXIV звичайного тижня, рік І
Смерть близької людини – це надзвичайно болісна подія для кожного з нас. Дуже часто – це трагедія, яку важко переживає навіть віруюча людина. Ісус ставиться з розумінням до нашого горя. Він повчає, що потрібно поділяти горе тих, хто плаче, і плакати разом з ними (Рим 12, 15). Сам Ісус плакав над гробом Лазаря, тому що рідні поряд плакали. Ісус знав, що той за мить воскресне, але Він зворушився дивлячись на почуття близьких (Йн 11, 35).
Господь ставиться з розумінням до нашого горя, яке ми змушені переживати на цьому світі, але одночасно не забуває пригадати, що ми були створені для життя, тому що Він є життям. Для Нього смерть людини – це лише сон, Йому достатньо лише сказати: «Юначе, кажу тобі встань», щоб той підвівся і жив.
Сьогоднішнє Євангеліє пригадує і додає нам віри в те, що Господь з кожної болісної ситуації, з кожного зла, яке змушує нас страждати, а навіть фізичної чи духовної смерті, може створити воскресіння.