Ці думки можуть походити від Ангела-Хранителя

Як побачити на щодень дію свого ангела? Прислухайтеся насамперед до своїх думок.

Про ангелів згадував сам Господь Ісус.

Молитва до Ангела-Хранителя — ця або якась інша, «дитяча» її форма — це одна з молитов, якої дитину вчать змалку. «Дитячі» молитви не мають багатого і стилістично високого мовлення, вони радше наївні, причому страшенно наївні. Делікатно кажучи, так само як кічуваті образочки з Ангелом-Хранителем, який переводить дитятко через струмочок, все це не заохочує до того, щоби із перспективи дорослої людини визнати Ангела-Хранителя кимсь реальним. Якраз навпаки: такий ангел нам часто уявляється як милий спогад про умовні відкриття дитинства.

Ісус говорив про ангелів

Легше прийняти до свідомості, що Ангел опікується дитиною, ніж серйозно поставитися до того, що він опікується дорослим. Дитина сприймається як невинне створіння, тому ангельська опіка над нею набирає специфічного характеру, тоді як ангельську невинність виражають зображення дитячого Ангела. Попри те, що на перший погляд це захопливо, однак такий підхід позбавляє ангела реальності в нашому сприйнятті. Але ж про існування ангелів говорить сам Ісус Христос, коли в Євангелії св.Матея вимовляє пересторогу: «Глядіть же, щоб ви не гордували жодним із цих малих, бо кажу вам: ангели їхні в небі завжди вдивляються в обличчя Отця Мого, який у небі».

Церква говорить про ангелів

Про існування Ангела-Хранителя вже висловлювалися видатні теологи минулих років, наприклад — святі Августин, Амвросій, Василій Великий, Бонавентура, Бернард, Тома Аквінський, а окрім них також Ориген, Тертуліан, Петро Ломбардський, а також єзуїт Франциск Суарес.

Святий Бернард із Клерво писав: «Ангел це досконалий слуга, який приносить людині благодать і любов Бога. Він служить людині, люблячи її з усіх сил. Чого ж ми мажмо боятися, якщо нас охороняють такі великі стражі? Вони ж бо не можуть здатися ворогам ані помилитися, ні тим більше підвести нас — ті, що стережуть нас на всіх наших дорогах. Вони вірні, розсудливі й могутні — чого нам боятися? Нехай би ми тільки йшли за ними, припали до них, і завжди триватимемо в опіці Бога небес».

Уже на межі І і ІІ століть до висновку про ангельську опіку над людиною дійшов Пастир Герми. Про цю опіку говорить також апокрифічна Книга Єноха. Однак же здається, що сьогодні дієвіше від перелічених теологів чи згадані книжки переконують нас в існуванні Ангелів-Хранителів численні містики, зокрема ті, що близькі нашим часам. Із їхнього грона я назову тільки цих: Джемму Ґалґані, Сестру Фаустину і Падре Піо.

Все одно не вірю… і що далі?

Попри численні докази на користь існування Ангела-Хранителя нам усе одно мучать сумніви. Мо можемо тільки позаздрити святим, що вони бачили своїх ангелів і розмовляли з ними. Однак чи обов’язково треба бачити, щоб вірити? Якби критерій вірогідності полягав у цьому, атеїстів було б як маку. Наївність молитви чи образочків не повинна підривати нашу віру в Ангела-Хранителя, про якого о.Ян Твардовський писав так:

Називаємо його зле — сторожем
велимо йому стати сторожити
ганяємо його як хлопчика на побігеньках
хто з нас подасть йому руку
пошкодує, що має крила завеликі
совість таку чисту що неймовірну
колір білий такий геть непрактичний
життя чуже бо без помилок
любов небажану бо без помирання
хто з нас обніме його за шию
слухай — скаже — часи змінилися
тепер то я тебе від світу заховаю

Як молитися до Ангела-Хранителя?

Дитяча простота і наївність мають, однак, у собі велику привабливість. У нашій сімейній традиції вона ідеально пасує Ангелу-Хранителю. Може, ми, дорослі, повинні її прийняти повністю, а якщо занедбали молитву до цього небесного Друга, то маємо знову почати молитися до нього? Попри всі роки, що вже минули з кінця мого дитинства, я надалі звертаюся до свого Ангела-Хранителя: Ангеле Божий, Хранителю мій… Якщо я до нього молюся, то він не релікт, викопне чудернацтво, але мій супровід у кожну хвилину життя. Якщо як дорослі ми соромимося вимовити слова дитячих молитов, то можемо укласти свою, сповнену гідності дорослого віку, «зрілішу».

Так діє Ангел-Хранитель

Місія цього небесного Приятеля не завершується з кінцем нашого дитинства. Варто ближче подружитися зі своїм Ангелом-Хранителем. Хоч ми цього повністю не усвідомлюємо, його допомога напевно багато разів уберегла нас від нещастя. Делікатні підказки у вигляді думок, що приходять у потрібну мить, а ми часто їх називаємо інтуїцією, — щоби, наприклад, цього дня залишитися вдома чи піти до сповіді, бо сумління щось стало обважіле, це поради Ангела. Такими діями Хранитель позначає моє життя, засвідчуючи, що, всупереч сумнівав, він є, невидимий, але такий надзвичайно дієвий і сильний.

Переклад CREDO за: Юстина Спрутта, DEON