Донести слово

Роздуми над Першим читанням на вівторок ХХVІІ Звичайного тижня, рік І

Надійшло слово Господнє до Йони вдруге: «Встань, іди в Ніневію, у те велике місто, й проповідуй йому те, що Я скажу тобі».
Устав Йона й пішов у Ніневію, за Господнім словом. Ніневія ж була надзвичайно велике місто: на три дні ходи. І Йона почав входити в місто, один день ходи. Він об’явив, кажучи: «Ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована».
І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого. Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав зі свого престолу, скинув одежу з себе, покрився веретищем і сів на попелі.
Далі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці – нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити. Та щоб усі – від людини до скотини – понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх. Хто знає, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?»
Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумався щодо лиха, яке Він погрожував їм учинити, – і не вчинив його.
Йон 3,1-10

Друга частина книги зосереджена язичникам. Вже у вчорашньому читанні вони описані в дуже доброму світлі: побожніші за Йону, стараються врятувати його, поклоняються Богу цього дезертира. Сьогодні й жителі Ніневії змальовані в тому ж дусі: вистачило почути слова невідомого чоловіка з далекого краю, як вони відразу беруть до серця почуте. Сам цар не відкладає покаяння, наказуючи всім — навіть тваринам — покутні практики, молитву та зміну життя. І це Ніневія!!! Столиця ассирійської імперії, що втопила у крові ізраїльську землю. Символ гнобительства і кровожерства. Навертаються зразу.

Скільки людей ще чекають на пророків Божого Слова! Скільки тих, які вважаються цілковито загубленими і втраченими, можуть «покинути свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх»! Але їм треба тих, хто вкаже дорогу до Бога. Вистачить навіть подібних до дезертира Йони.

Дякую, Господи, що Твоя благодать не залежить від моєї гріховності! Вчини мене знаряддям Твого милосердя! Нехай через мої недолугі слова інші почують голос Твоєї любові!

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія