24 жовтня 2019 року у Ватиканському видавництві побачить світ нова книжка Папи Франциска «Наша Мати Земля. Християнське бачення викликів, пов’язаних із довкіллям». Вступ до неї написав Вселенський Патріарх Варфоломей.
16 жовтня у щоденній італійській газеті «Corriere della Sera» були опубліковані уривки з книжки Святішого Отця, яка лише за декілька днів з’явиться у продажу. Це збірка промов Франциска на тему екології та проблем довкілля, повідомляє Vatican News.
Земля як дар для людства
Оскаржуючи сьогоднішню панівну культуру, яка ґрунтується на володінні, Папа наголошує: «Земля — це дар; просімо в неї прощення за нашу жадібність!» Оскільки все поєднане у добрі, в любові, то кожен брак любові відбивається на всьому. «Екологічна криза, яку ми переживаємо, є передусім одним із наслідків цього хворого погляду на нас, на інших, на світ, на час, який збігає; хворого погляду, який не дозволяє нам прийняти все як дар, що ми отримуємо для того, щоб усвідомити себе любленими», — підкреслює Святіший.
Очевидним є факт, що забруднення, кліматичні зміни, опустелення, екологічна міграція, нестабільне споживання ресурсів планети, закислення океанів, зменшення біорізноманітності невіддільні від соціальної нерівності: від дедалі більшого зосередження влади й багатства в руках дуже малого числа людей та від так званих спільнот добробуту, величезних військових витрат, культури відходів та недостатньої уваги до периферій, від браку захисту дітей та неповнолітніх, незахищених людей похилого віку, ненароджених дітей.
Духовність передує економіці
Серед іншого, автор порушує питання викликів, пов’язаних із культурою, зазначаючи: «Отож, одним із великих ризиків нашого часу, перед лицем серйозних погроз для життя на планеті, викликаних екологічною кризою, є те, що той феномен не береться до уваги як аспект глобальної кризи, але обмежується пошуком — хоча й важливим та необхідним — вирішення питань виключно з огляду на довкілля». Однак, на переконання Папи, глобальна криза вимагає глобального підходу до справи, розпочинаючи, передусім, від духовного відродження.
Довколишній світ як таїнство спільності
Нинішній час характеризує культура, що будується на володінні речами, успіхом, видимістю, владою. Хто має багато, той багато вартує, того шанують, він має певну владу; тоді як ті, хто має мало або взагалі нічого не посідає, ризикують втратити навіть власне обличчя, бо зникають, стають тими невидимими, хто населяє наші міста, одним із тих, кого ми не помічаємо або з ким намагаємось не спілкуватися.
«Без сумніву, кожен із нас є жертвою цієї ментальності, — пише Вселенський Архієрей, — адже нас різними способами нею бомбардують. Від дитинства ми зростаємо у світі, де поширена меркантильна ідеологія». А це, своєю чергою, стимулює в нас індивідуалізм, який з часом перетворюється у нарцисизм, жадібність, амбітність та заперечення іншого… Тому, коли вже живемо в такій ситуації, правильною і розумною поведінкою є не звинувачення, а усвідомлення.
Ми — учасники «структур» гріха, як їх називав святий Йоан Павло ІІ, що створюють зло, забруднюють довколишнє середовище, ранять і принижують бідних, сприяють логіці володіння та влади, надмірно використовують природні ресурси, примушують народи залишати свою землю, підсилюють ненависть, насильство та війни. «Йдеться про культурну й духовну тенденцію, що спотворює наше духовне відчуття, яке, навпаки — завдяки нашому сотворенню на Божий образ і Його подобу, — природно спрямовує нас до добра, до любові, до служіння іншим», — зазначає Папа. Ця зміна не настане тільки завдяки нашим зусиллям чи технічній революції, але необхідно наново побачити у собі особистостей, тобто чоловіків та жінок, свідомих того, що вони нездатні збагнути, хто вони є, без інших людей, які почуваються покликаними сприймати довколишній світ не як мету саму в собі, але як таїнство спільності.
Розпочати з вибачень
Єпископ Рима зазначає, що проблеми сьогоднішнього світу можуть стати для нас справжніми нагодами відчути себе однією сім’єю, родиною людства. Коли починаємо усвідомлювати, що не наближаємось до справжньої мети, що надаємо першість тому, що не є головним, а інколи й тому, що є злом, — то в нашому серці може зродитися покаяння та прохання прощення. Всі ми, віруючі й невіруючі, на переконання Папи, повинні зростати в усвідомленні та розкаянні за те, що ми дозволили, щоби нас опанувала логіка поділу, відмежування…
«Було б чудово, якби ми стали здатними просити прощення у бідних, у відкинутих; тоді станемо здатними до щирого каяття також за зло, яке ми вчинили землі, морю, повітрю, тваринам…» — пише далі Папа Франциск, підкреслюючи важливість просити прощення й прощати, що є вчинками, які можливі лише у Святому Дусі. «Отож, розкаяння для нас, для нашої епохи, є благодаттю, яку потрібно покірно вимолювати у Господа Ісуса Христа, щоби в історії наше покоління запам’яталося не своїми помилками, але смиренністю й мудрістю, завдяки яким вдалося змінити хід подій», — зазначив Святіший Отець.
Екологія — це екологія цілого творіння
«Те, що я говорю, може здаватись ідеалістичним і не дуже конкретним, тоді як дороги, скеровані на розвиток технологічних інновацій, скорочення використання пакувальних матеріалів, розвиток енергії з відновлюваних джерел тощо, виглядають відповіднішими. Все це, безсумнівно, є не лише потрібне, але й необхідне. І все ж, цього замало. Екологія — це екологія людини й усього творіння, а не лише його частини. Подібно до того, як під час важкої хвороби недостатньо лише медикаментів, але необхідно обстежити хворого і розуміти причини, які призвели до виникнення недуги, аналогічно й кризу нашого часу слід поборювати, розпочинаючи від її причин», — вказав Глава – Церкви. Запропонований шлях полягає в тому, щоб переосмислити наше майбутнє, починаючи від стосунків: чоловіки та жінки нашого часу прагнуть автентичності й щиро бажають переглянути життєві критерії, повернутись до того, що справді цінне, перебудовуючи існування та культуру.
фінансово.
Щиро дякуємо!
