Photo by Sarah Pflug from Burst
Містицизм зовсім не мусить означати довгих годин, проведених на медитації, нічних чувань і лежання хрестом, або ж замикання себе в монастирі.
Черпати з духовної дійсності — справа, яка може принесли багато миру також і серед щоденної біганини. І це, в принципі, не таке й тяжке.
Вже певний час відкрито і вголос мовиться, що святість доступна для всіх і вона полягає не в чиненні чудес або левітаціях під час молитви. Схожим чином справа виглядає і стосовно містицизму, хоча, на жаль, його рідко поєднують із тією щоденною святістю. Це має своє обґрунтування.
Кожен може бути містиком?
Зрештою, містицизм, як стиль життя, що має фактично невпинний контакт із Богом і духовною дійсністю, виглядає чимсь складним, ба навіть неможливим для застосування для пересічної людини, яка не живе у монастирських мурах, де про молитву нагадує майже все взагалі. Однак потрібно взяти до уваги, що близький контакт із Богом — це щось, призначене безумовно для кожного, а якщо вже не всі покликані до монастиря, то значить, що в ході щоденної праці, безлічі завдань і нечисленних хвилин відпочинку містицизм запровадити можна.
Певна річ — буде банальністю і впертістю стверджувати, ніби кожен може бути містиком і ніщо цьому не перешкоджає. Бо легко сказати, що щось можна зробити, але вже безумовно важче відповісти на те, як саме це зробити. Як це має втілити в життя чоловік і батько чотирьох дітей, який цілими днями працює на їх утримання?
Як це має втілити студент двох факультетів, який після занять ще десь підробляє, а ще й хотів би мати трошечки часу на приватне життя? Може, це буде простіше втілити на пенсії, або ж коли життя трохи стабілізується… Але найкраще це зробити зараз. Не лише тому, що (в трохи песимістичнішій версії) до пенсії можна не дожити, але й тому, що відмовки браком часу будуть завжди! Талановиті працівники системи підвищення кваліфікації та всілякі тренери радше в один голос ствердять, що час можна знайти так само часто, як і відмовки: тобто завжди.
Використай кожну хвилину
Що найчастіше робить сучасна людина, коли стоїть на зупинці? Витягає телефон. А очікуючи десь у черзі? Витягає телефон. Зізнаймося, що навіть коли ми обмежуємо вплив смартфонів на наше життя, навіть якщо не користуємося ними у свій вільний час, присвячуючи його корисним справам, таким як читання чи спорт, то дуже часто смартфони крадуть те, що найцінніше: оці короткі хвилини протягом дня, які в сумі становлять чималу частину нашого часу!
Чому? Напевно тому, що наше вміння розпоряджатися такими моментами — слабко розвинене. Що я можу зробити за 5 хвилин у черзі до каси в магазині? А так то телефончик, і п’яти хвилин як не бувало… Уявімо тепер, що всі… ну, реалістичніше: половину таких хвилин ми використаємо на спробу (тільки спробу!) подумати про Господа Бога, про Його любов, про людей довкола, і спробуємо знайти контакт із такою дійсністю. Вийде? Ну, так. А це, власне, і є містицизм.
А як інакше у цьому мільйоні завдань і щоденному бігу знайти час і відкрити для себе духовність? Інколи ми проходимо обік храму і нам здається, що ми поспішаємо, тому не можемо зайти навіть на хвилину. А потім уп’ятеро більше часу гаємо на якусь дурницю.
З пасторалом і мітлою
Можна зайти до храму, хоч би просто для того, щоб усміхнутися Господу Ісусові. В ході звичайного дня ми бомбардовані миготінням екранів, тисячами важливих і неважливих повідомлень, численними розмовами і більш чи менш корисним галасом. Музика може бути прекрасним способом віднайти мир серця. Зрештою, ми й так зазвичай маємо при собі навушники. У стресі можна спробувати послухати григоріанські хорали. Втихомирення гарантується, причому швидке.
Ці практичні вказівки можна звести до одного загального ствердження: містицизм, молитва, спокій і радість будуються короткими, але добре використаними хвилинами, і вони доступні безумовно для кожного. Парафразуючи думку св.Йоана ХХІІІ, «містиком можна стати з пасторалом у руці, але так само добре ним можна стати і з мітлою».
Переклад CREDO за: Давид Фелішек, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
