Суспільство

«Повернення до Європи». У Києві діє виставка, присвячена падінню Берлінської стіни

08 Листопада 2019, 10:28 2647

9-10 листопада 1989 року в Берліні остаточно впав Берлінський мур. Він був символом роз’єднаності Європи на два полярні табори, що виникла як наслідок її поділу на зони впливу після Другої світової війни.

Ця подія стала одним із знакових епізодів революційних змін, які охопили країни Центрально-Східної Європи наприкінці 1980-х років, і призвели до руйнування комуністичної імперії на теренах Радянського Союзу та його європейських сателітів.  

Саме цим процесам присвячена нова виставка Українського інституту національної пам’яті «30 років Свободи: повернення до Європи», яка 7 листопада 2019р. відкрилася на Михайлівській площі. Виставка експонуватиметься протягом місяця на Михайлівській площі, між Дипломатичною академією та пам’ятником княгині Ользі. Алегоричним символом виставки стала картина італійського художника Тіціана, де зображено відомий епізод з грецької міфології — викрадення Європи. 

 

 

«Ця виставка демонструє в одній площині, що відбувалося в кожній країні, як кожен із наших сусідів прощався з комунізмом, та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перемін, що їх переживали наші європейські сусіди, всі вони вибрали свободу та демократію. Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати наших європейських сусідів та нашу спільну історію», — каже заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак. 

Виставка дає змогу краще зрозуміти й ті процеси, які зараз відбуваються в Україні та Європі. Зокрема — і через прагнення Росії зберегти свій вплив і на країни колишнього Радянського Союзу, і на європейську політику. На небезпеці її зовнішнього втручання, яке ми бачимо на прикладі і Молдови, і Грузії, і України, акцентували увагу й інші учасники зустрічі.

«Світ наївно вважав, що після розпаду Радянського Союзу можна зітхнути з полегшенням. Але зло прагне реваншу. Опритомнівши, Кремль зібрався силами і будь-що хоче повернути втрачене. СРСР нікуди не дівся: він тепер просто називається РФ, має інший прапор і герб. Так само легковажно вважати, що десятиліття диктатури безслідно минули і для країн Центральної та Східної Європи. Популізм, євроскептицизм, зростання популярності крайніх рухів, “дружба” з Росією на тлі її агресії в регіоні — це все наслідки старих травм. Так само це тривожні сигнали того, що Путін прагне розвернути історію назад. Йому потрібні не лише Україна чи Грузія — йому потрібна половина Європи. Тому, перед лицем реальної загрози, історична пам’ять є дієвим щепленням від повторення минулого. Свобода — це, на жаль, не даність. За неї треба боротися щодня, хай би скільки це не коштувало, адже неволя — незмірно дорожча», — наголосила на відкритті виставки народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

 

Виставка складається з 20 банерів, які детально розповідають про події, що відбувалися в той час у Центрально-Східній Європі. Кожен банер репрезентує окрему країну з колишнього «соціалістичного табору»: Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію, Югославію, НДР, Болгарію, а також пострадянські країни — Литву, Латвію, Естонію, Грузію, Вірменію, Молдову та Білорусь.

Три окремі банери розповідають про шлях України до незалежності: від 1987 року до 1991-го. Також виставка нагадує про тісну співпрацю, яка була в ті часи між демократичними силами різних країн: наприклад, між польською «Солідарністю», литовським «Саюдісом» та Народним Рухом України. В експозиції використано унікальні історичні фото того періоду.

«Наша виставка — це спроба з 30-літньої відстані подивитись на революційні події у Центрально-Східній Європі у 1989-1991 роках, проаналізувати процеси розпаду комуністичної імперії. Тоді з’явився шанс, надія на побудову життя у вільній від комунізму Європі. Однак досі оцінка цих подій залишається неоднозначною. Росія, наприклад, вважає розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. А Президент Європейської Ради Дональд Туск назвав розпад СРСР благословенням для грузинів, поляків, українців і всієї Центральної та Східної Європи, а також для росіян. Але ми розуміємо, що лінія фронту, яка зараз пролягає в Україні, — це плата за її цивілізаційний вибір на користь Європи», — зазначає одна з авторок виставки, співробітниця Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Любов Крупник.

Виставка «30 років Свободи: повернення до Європи» дає можливість по-новому подивитися на  історію України та зрозуміти, що наприкінці 1980-х Україна опинилася в епіцентрі загальноєвропейських подій і все, що відбувалося у нас тоді, було частиною загальноєвропейського контексту прощання з комунізмом. Про це згадували безпосередні учасники цих подій, українські політичні та громадські діячі, колишні дисиденти Богдан Горинь та Олесь Шевченко.

 

 

«Україна пройшла шлях до Незалежності не окремо від інших республік. Ми були частиною загальноєвропейських процесів. Якщо литовський “Саюдіс” було проголошено 4 липня 1988 року, то 7 липня 1988 року на грандіозному мітингу у Львові було оголошено про створення Української Гельсінської спілки, яка налагодила контакти з іншими демократичними рухами та організаціями. І саме ця єдність зробила можливими успіх демократичних революцій, на відміну від тих протестів, які спалахували в Польщі, Угорщині, Чехословаччині у 1950-1960-х роках», — підкреслив з цього приводу Богдан Горинь.

«Тільки солідарність усіх демократичних сил Європи допоможе противитися жорсткому і жорстокому курсу Кремля на відновлення Російської імперії в повному масштабі. Вільна Україна стала головною незручністю для Кремля, тому зараз усі зусилля спрямовані на Україну. Але і протистояти цьому, й вистояти у цьому протистоянні, щоб стати повноцінною частиною Європи, ми теж можемо лише разом», — додав Олесь Шевченко.

Солідарний з ними був і ще один свідок тих подій, відомий журналіст Богдан Нагайло, який у 1989-1991 роках очолював українську редакцію «Радіо Свобода» в Мюнхені.

«Коли Україна 1 грудня 1991 року на референдумі недвозначно висловилася за Незалежність — це був останній цвях в труну тієї системи. Але та система виявилася зомбі. Бо ми зараз бачимо, що вона знову показує своє жорстоке обличчя. І правильно було сказано, що нам зараз треба стояти разом, за нашу і вашу свободу», — зазначив Богдан Нагайло.

На відкритті виставки виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Радек Матула та Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки Марек Шафін. 

Автори: Любов Крупник, Віталій Бака, Юрій Перга, Анатолій Демещук. Над виставкою працювали Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Наталка Позняк-Хоменко, Ольга Савенок.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Київ
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity