№ 00. «Ой лишенько!» чи «За роботу»?
Мабуть, кожен із тих, хто читає зараз ці рядки, не раз стикався із заяложеною фразою, що стан сучасного католицького літургійного співу в Україні геть катастрофічний. Що ж, тут немає жодного згущення барв: цей факт більш-менш очевидний і доказів не потребує. Проте від того, що ми зараз долучимося до хору плакальників «над ріками вавилонськими», нічого не зміниться. Хіба що бідкання стануть масовішими і тому гучнішими.
Можна, звісно, скерувати зусилля на з’ясування, чому так сталося. І хоча це не дуже продуктивний крок, повністю уникнути його не вдасться. Проте здається розумнішим зайнятися не обговоренням причин такої ситуації, а практичним вирішенням проблеми. Тобто створенням пісенника, придатного для використання на Месі.
Яким він має бути, цей пісенник? Які розділи повинен містити? За якими критеріями можна визначити, літургійна ця пісня чи нелітургійна? Перелік запитань можна продовжувати і продовжувати. Частина відповідей на запитання, які нас цікавлять, вже є, просто вони розсипані по різних виданнях і документах. На частину доведеться давати відповідь самотужки. З’ясувати їх можливо, хоча й не завжди можна дати однозначну відповідь.
Шукати цих відповідей будемо разом. Це не буде просто і безболісно; але, врешті-решт, шановні католики, треба усвідомити, що жоден чарівник із країни Оз цього за нас не зробить. Ті, кому тема літургійного співу байдужа, можуть сміливо цю статтю — та й усі наступні з цього циклу — взагалі не читати. Запрошуємо лише тих, хто не боїться роботи, бо її буде чимало. Сподіваємося, що проєкт буде інтерактивний. Не спробувавши, не дізнаєшся…
У ньому плануємо обговорити низку питань, присвячених різним аспектам літургійного співу; такий-сякий приблизний план дій вже намічений. Якщо у вас, читачі та співавтори, виникнуть запитання, яких немає у плані, будемо їх теж розглядати. Після цього будемо формувати пісенник.
Перш ніж щось починати, треба якомога чіткіше сформулювати завдання. Цим ми насамперед і займемося. Є три основні принципи інженерної роботи, скеровані на досягнення позитивного результату. Ось вони: 1.Задач, які взагалі не мають розв’язання, не буває. Рішення, можливо, буде частковим, але воно є. 2.Правильно сформульоване завдання — це вже половина успіху. 3.Насправді вирішальне значення мають не талант чи везіння, а наполегливість.
У романі братів Стругацьких «Кульгава доля» один із героїв сказав: «Який сенс говорити про майбутнє? Про майбутнє не говорять, майбутнє роблять». Тож давайте спробуємо разом робити це майбутнє.
Планується публікувати по одній статті, присвяченій конкретній темі, раз на тиждень, у четвер. Якщо обставини змусять відступити від розкладу, про це буде повідомлено попередньо. Тож до четверга!
фінансово.
Щиро дякуємо!
