В 2012 році я вперше вирішила спробувати зайнятися східними практиками. Метою було підкачати м’язи та набути спортивну форму. Також не вистачало духовного розвитку.
В той час відвідини храму я занедбала, бо було прагнення спробувати чогось нового. Зараз аналізую той час і розумію, що то був вихід із пустелі віри за допомогою східних практик без Бога.
Ось, на мою думку, причини, чому йога затягує людей:
1.Заземлення. Це психологічна характеристика, що повертає наявність контролю за своїм тілом. Різноманітні асани дають відчуття напруження, розслаблення, розтягнення м’язів. Такий самий ефект заземлення може дати смачний десерт, горнятко кави, прогулянка парком. Тобто всі дії, які поєднують наші відчуття з тілом; зоровими, слуховими, тактильними аналізаторами.
2.Потреба наставництва. Люди, що опинилися в складних життєвих обставинах та втрачають впевненість у собі, часто шукають якусь значиму особу, яка буде підтримувати і скеровувати їхні дії. Постать гуру чи тренера з йоги стає надійною опорою, дає відчуття захищеності й почасти знімає відповідальність за власні дії. В моєму досвіді було позитивне наставництво і негативне. При позитивному ненав’язливому наставництві тренер слідкує за правильністю розподілу фізичного навантаження, за самопочуттям учня. Це загальноприйняте в будь-яких тренуваннях і допустиме. При негативному наставництві тренер втручається в особисте життя учня, намагається нав’язати емоції та стани. Наприклад, звертає увагу учня на те, що той перебуває в духовній небезпеці і пропонує заняття з іншими техніками — мантрами, аромопаличками….
3.Цікаві дихальні техніки. За допомогою дихання можна впливати на роботу мозку людини. Не секрет, що інтенсивне дихання допомагає зосередитися в невизначеній ситуації, затримка дихання розслаблює, глибокий вдих може викликати запаморочення. Кров насичується киснем чи вуглекислим газом, робота мозку пришвидшується. Тому, наприклад, при використанні техніки холотропного дихання (інтенсивне, нерівномірне, довготривале дихання) можуть постати в пам’яті травматичні спогади з минулого, актуалізуватися витіснені емоційні стани, навіть виникають неочікувані поведінкові реакції. Під час динамічних медитацій Ошо, коли йде процес такого інтенсивного довготривалого дихання, деякі люди бачать видіння, відчувають себе тваринами чи втрачають відчуття реальності того, що відбувається. А уявіть, якщо людина в анамнезі має психічну хворобу чи депресію?… Тому використання дихальних технік може бути небезпечним.
4.Гнучкість тіла та фізична підготовка. Йога і цигун спрямовані на тілесні практики, що стають дорогою до східного духовного зростання. Вправи з чергуванням розтягнення і дихання мають ефект поступового наростання. Прості фізичні вправи також тренують тіло, формують спортивну фігуру, але вони є класичними та спрямовані лише на фізичне тренування. В поєднанні фізичного та духовного розвитку можна вбачати задоволення нарцистичної потреби: якщо я стою довше в планці, то скоро досягну стану просвітлення.
5.Потреба забути про проблеми та зняти з себе відповідальність. Саме східні практики спрямовані на те, щоб довести людину до нейтрального стану — просвітлення, нірвани. Стан, коли все реальне оточення втрачає значимість, твоя свідомість краплиною розчиняється у всесвіті. Спочатку цей стан вабить і дає полегшення. Але постійне занурення у нього призводить до знецінення реальності навколо, близьких стосунків, значимості власного життя. Далі виникає та поглиблюється депресивний стан, відчуття шляху в нікуди, сприйняття себе ніким. Уникнення проблеми не є її вирішенням.
6.Створення ілюзії беззаперечної волі людини. Методом фізичних та духовних практик досягається певний стан свідомості, який є незвичайним та неординарним. У людини поступово виникає відчуття всемогутності. Деякі відчувають здатність керувати думками інших, впливати на суспільні події. Коли у щоденному житті не виходить контролювати події, то виникає відчуття гніву та розпачу. Втрачається здатність об’єктивно оцінювати свої можливості й місце у соціумі. Відомо, що життя непередбачуване і залежить від різних обставин.
7.Потреба в ієрархії стосунків. Коли людина не може самоствердитись у сім’ї, на роботі, знайти коло постійних друзів, то прагнення знайти своє місце в суспільстві реалізується через ієрархію стосунків у духовній групі з йоги. Вчитель групи завжди веде й підтримує учня. Деякі з учнів стають більш просвітленими та досконалими на шляху самопізнання. Окремим учням можна доручити керівництво іншими. Занадто норовливих та незалежних можна втримати саме наданням статусу більш досконалого у духовних практиках. На противагу християнству, де кожна людина є значимою, і кожне життя є важливим, навіть ненародженої дитини.
8.Бажання спробувати щось нове. Нове — не означає корисне. В наш час багато незахищеності перед різного роду інформацією та способами дій, чужих для нашої культури. Важливою здатністю є вміння сортувати інформацію та вибирати для себе корисне. Дуже велике значення має передача досвіду з роду в рід. Якщо брати до уваги східні практики, то наші предки були далекими від них. Натомість духовність християнської традиції близька для нас і формує основні загальнолюдські цінності.
Отже, бачимо, що можливість спокуситися східними практиками є великою в періоди особистісних життєвих криз, невизначеності в соціальній системі. Якщо в минулому був досвід йоги чи цигун, то є напрацьовані навички самонавіювання, самопізнання та певна фізична підготовка. Негативним наслідком досвіду східних практик є втрата здатності повноцінно включатися в реальність, інертна позиція у житті, маргінальність поглядів, байдужість до оточуючих. Протилежними недоліками може бути самонадіяне ставлення до власних зусиль, надмірна впевненість в отриманні бажаного результату. Наприклад, мій досвід багаторічних занять йогою та цигун виробив у моїй поведінці зацикленість на виконанні духовних практик та концентрацію уваги на власних зусиллях. Я часто оцінюю, наскільки я викладаюся в молитві, планую почерговість молитов, докладаю непотрібні зусилля, зосереджуючись під час Адорації. Але в християнській практиці важливим є сам Бог, перед яким людина постає такою, яка вона є саме в цей момент. Перед Богом не потрібно надягати маску духовної вправності. Бог діє неочікувано для людини, непередбачувано. Для Бога є важливим намір, щирість серця, а в більшості випадків просто наша присутність перед Ним в очікуванні та готовності прийняти.
Ще однією важливою небезпекою східних духовних практик є знищення захисних психічних бар’єрів та регрес психіки на більш інфантильні рівні. Наприклад, наявність гомосексуалізму серед тих, хто практикує східні медитації, втягування у ситуативні короткотривалі статеві стосунки, досягнення різних емоційних станів за допомогою аромапаличок, обкурювання травами чи вживанням напоїв. Також це відкритість свідомості на впливи різного роду духів, голосів, навіювань, що веде до втрати власного Я. Може викликати залежність від демонічних енергій, що несуть руйнування здорової психіки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
