«Цензура у Франції — це факт»

У Франції діє цензура, і це факт. Якщо хтось мислить інакше, ніж більшість, — він не може висловлюватися в публічних місцях.

Якщо ти думаєш інакше, тебе визнають реакціонером чи гомофобом, — каже архієпископ Паризький Мішель Опеті. У розлогому інтерв’ю для швейцарського порталу 24heurs.ch він коментував справу Сильвіани Агацінскі. Ця французька філософиня і феміністка, дружина колишнього прем’єра Ліонеля Жоспена, стала нещодавно жертвою цькування з боку екстремістів ЛГБТ. У страху перед їхнім протестом університет у Бордо мусив скасувати її лекцію. Сильвіана Агацінскі привселюдно виступила проти дозволу лесбійським парам на запліднення in vitro, пише Vatican News.

На думку архієпископа Мішеля, цензура проявляється також у погорді, дискредитації, відмови від дискусій. Прикладом цього є реакція міністерки здоров’я на постанову Французької академії медицини, члени якої висловили свої серйозні застереження щодо нового закону про in vitro. Замість того щоб послатися на аргументи, представлені Академією, міністерка ствердила, що Академія — «відстала». У цьому теж проявляється цензура, вважає архієпископ Парижа, коли відмовляються від діалогу і гордують думкою інших. На його думку, подібно поводиться і президент Макрон. Він тільки створює враження суспільного діалогу, а потім робить своє. Це пізнали на собі як противники нового закону в біоетиці, так і (в іншій сфері) рух «жовтих жилетів».

Також архієпископа запитували про посилення хвилі профанації християнських місць культу. Він визнав, що це теж факт. Що більше, коли предметом агресії стають, наприклад, консекровані гостії, то видно, що йдеться не виключно про акт вандалізму, а саме про профанацію. Проте єпископ застеріг християн від впадання в «псевдомучеництво». Сьогодні дуже модними стали різного роду фобії. Виявляється, що кожен з нас є «якимсь-там-фобом». Ми теж могли би увійти в цю гру, каже єпископ, але це неправильний шлях. Христос був розіп’ятий, проте Він воскрес. Ми віримо, що жодні переслідування не мають остаточного слова. Краще ризикнути і залишити храми відчиненими, навіть добре знаючи, що це ризик.

Франції, а також цілому Заходу, сказав архієпископ Паризький, бракує братерства. «Коли я у 80-х роках працював у місті лікарем, стосунки між мусульманами і християнами були добрі, всі одні одним допомагали, без огляду на віросповідання. Сьогодні цього вже нема. Коли я повертаюся в ті місця — бачу, що всі живуть по своїх середовищах», — скаже архієпископ Опеті. На його думку, це стосується всього суспільства. Винятком ще трохи є християнські храми, де зустрічаються люди з різних верств і середовищ.