За ініціативи Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ з нагоди дня богопосвяченого життя, що відзначається у свято Стрітення Господнього, сьогодні, 22 лютого, у Вінниці відбулася Всеукраїнська проща монашества Української Греко-Католицької Церкви.
Монахи та монахині прибули до храму Покрови Пресвятої Богородиці. Вінниця стала п’ятим містом, яке приймає прощу; подібний захід уже відбувався у Луцьку, Львові, Дрогобичі, Києві та Чернівцях.
Зустріч розпочалася Архиєрейською Божественну Літургію, яку очолив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, у співслужінні з владиками: Михайлом Бубнієм, екзархом Одеським та головою Патріаршої комісії у справах монашества; Петром Лозою, єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії, а також численними священниками.
Гаслом прощі обрали слова з Євангелія від св. Матея: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт 28, 19).
Під час проповіді владика Йосиф сказав:
— Церква покликана голосити спасительне Слово Господнє. За словами Ісуса Христа, має вона бути сіллю землі; сіллю, а не підсолоджувачем. Це означає, що Церква має голосити людині правду. Ідіть, навчайте всі народи… Ми дуже часто вважаємо, що цей заклик Ісуса Христа скерований виключно і тільки до священників. Проте велику частину Церкви становить монашество. Це душа Церкви! (…) Аби бути вчителем, не обов’язково стояти на кафедрі, в університецькій аудиторії. Світ, спільнота, парафія — це все кафедри університету, що називається життям. Від того, як ми переживаємо щоденні виклики, які воно нам приносить, залежить наша проповідь.
Світ заглядає нам глибоко у душу, вдивляється в очі, в кутики наших уст, вслухається в тембр нашого голосу, а журналісти навіть хочуть знати, що ми думаємо, не довіряючи нашій радості, яку дає щоденне осягання Бога та бажання його справедливості.
Основне правило нашого життя — Євангеліє Христове. Сьогоднішня молитва і проща у стрітенський вогонь зустрічі Бога у Церкві має нас запалити новою жертовністю. Стартом великої місії Ісуса Христа у світі має стати наше монаше служіння.
Блаженної пам’яті блаженніший Любомир не проголошував богословських трактатів. Навчаючи студитів, говорив, що не може бути добрим монахом той, хто по суті не є доброю людиною. Аби бути вчителями і справжніми учнями, спробуймо бути добрими людьми. Ми маємо знати, скільки коштує хліб! Може, не в грошовому еквіваленті, а в поті і праці пересічної людини. Тоді будемо усіх шанувати і любити, тоді зрозуміємо своє глибинне покликання; те, як ми маємо тяжко працювати. Бо хабіт — не для параду! Сьогодні кожен із нас має закачувати рукави і тяжко працювати, аби Боже Царство ширилося в світі.
Особливим покровителем став св. Йоан Павло ІІ, позаяк цьогоріч припадає 100-річчя з дня його народження.
Після Літургії учасники прощі в урочистій ході з реліквіями Йоана Павла ІІ вирушили до храму Пресвятої Діви Марії Ангельської, де відбувся молебень за успіх місій на час війни і миру.
«Ми потребуємо людей, які показуватимуть батьківське обличчя Бога і материнське обличчя Церкви. Ми потребуємо жертовних людей, які ризикують своїм життям задля того, аби інші мали життя і надію», — ці слова св. Йоана Павла ІІ владика Михайло Бубній пригадав монахам і монахиням. Зранене і вразливе суспільство швидко запалюється до ненависті. Ми маємо показати батьківське обличчя Бога і материнське обличчя Церкви, якій ми цілковито присвятили своє життя, зазначив він.
Настоятель парафії Пресвятої Діви Марії Ангельської бр. Костянтин Морозов OFM Cap привітав учасників прощі, коротко розповів про історії монашого життя у Вінниці. «Ми тут можемо торкнутися чуда. (…) Наш храм був повністю перебудований. Тут був лекторій атеїзму; з цього місця проголошували, що Бога нема. Наші вірні голодували у Москві. Сталося чудо: 1990 року Кабінет Міністрів СССР наказав віддати один із храмів католикам. Це була саме наша святиня!», — сказав він. Брат Костянтин заохотив до молитви за заступництвом слуги Божого Серафима Кашуби.
У рамках прощі відбулася також лекція о. Андрія Зелінського ТІ на тему: «“Веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі…” (Рим 12, 12) Ціннісні аспекти богопосвяченого життя в контексті викликів сучасності». Насамкінець перед прочанами виступив аматорський театр «Алетея», який діє при храмі святого Василія Великого у Луцьку під керівництвом о. Августина Запоточного, ЧСВВ та пані Ірини Бурко.
Настоятель парафії Покрова Пресвятої Богородиці у Вінниці і монастиря Згромадження Воплоченого Слова у Вінниці о. Григорій Рогацький ВС, відповідальний за безпосередню організацію, у коментарі CREDO сказав:
— Проща монашества відбувалася в інших містах України та принесла щедрі плоди. Ми збираємося, аби святкувати день богопосвячених осіб, бути разом. Хочемо молитися, просити про прощення гріхів, а також свідчити про своє покликання та служіння, заохотити молодь до розпізнання покликання та відважного слідування за Господом.
Запрошуємо до перегляду фоторепортажу:
фінансово.
Щиро дякуємо!
