Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 20 березня
Сьогодні Церква східного обряду подає для роздумів уривок про вихід Ноя та його сім’ї з ковчега.
Ми не знаємо, якою була земля, коли Ной ступив на неї. Можна лише уявити наслідки такої стихії: зруйновані помешкання, повалені дерева, гори каміння й піску, жодної живої істоти; або й страшнішу картину: суцільна гнилизна та різкий запах від неї. Проте, мабуть, логічніше припустити, що Ной і його сім’я такого не побачили, що земля була повністю оновлена й готова до життя на ній.
Від моменту, коли Бог задумав знищити людство й коли Ной здобув ласку в очах Господніх, до моменту входу Ноя в ковчег минули десятиліття, а можливо — й ціле століття. Будівництво ковчегу вимагало багато часу та неймовірних зусиль для Ноя і його синів. Упродовж цього часу Бог терпеливо дивився на землю, яка була переповнена насильством. Можливо, це був час, коли людство могло змінити свою поведінку, покаятися й навернутися.
Води лили на землю сорок днів і сорок ночей. Було знищено все, що мало віддих життя; був знищений гріх і всі його наслідки. Але набагато довше води відступали; набагато довше земля відновлювала своє обличчя від наслідків гріха. Ной не поспішав вийти з ковчега, не приймав рішень самостійно. Він чекав, вивчав ситуацію через поведінку птахів, знову чекав; вийшов лише тоді, коли йому сказав Господь. Час тривалого перебування в ковчезі, час очікування Ноя був часом оновлення землі.
Цю біблійну подію можна спроектувати й на наше життя. Будування ковчега — час, коли Бог бачить наше гріховне життя, терпеливо чекає на наше покаяння та навернення. Потоп — час, коли ми усвідомлюємо свою гріховність і перемінюємо своє життя. Тоді ковчег стає для нас місцем порятунку, а води потопу — очищенням, змиванням гріха. Відступання вод, оновлення землі, перебування в ковчезі — час, коли Господь у співпраці з нами зцілює наші гріховні рани, відновлює наше серце, думки, емоції. Якщо під час першого періоду ми не розуміли, що потребуємо навернення, переміни життя й мислення, що лише ковчег є місцем порятунку, то води потопу стають для нас карою, смертю.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
