Бог близький до нас, тож і ми покликані бути близькими до інших. Про це нагадав Папа Франциск у ранковій проповіді під час Святої Меси в середу, 18 березня 2020р.
«Сьогодні молимося за померлих, за тих, які втратили життя через вірус. Хочу особливим чином піднести молитву за медичних працівників, що померли цими днями: вони пожертвували своє життя на служіння хворим», — сказав Папа Франциск, розпочинаючи ранкову Святу Месу в каплиці Дому св.Марти. Під час проповіді він підкреслив, що Бог завжди близький до свого люду й у важких обставинах просить нас бути близькими до інших, пише Vatican News.
Божа пропозиція близькості
Коментуючи біблійні читання, Святіший Отець зауважив: обидва вони говорять про закон, даний Богом для свого люду, задля сповнення якого прийшов Ісус. На особливу увагу заслуговує те, як саме Бог дає закон. Вручаючи його народові, Мойсей каже: «Бо ж де на світі такий великий народ, що мав би таких близьких до себе богів, як Господь, Бог наш, коли тільки закликаємо Його?» Бог передає свій закон із наставленням близькості, це не «приписи далекого правителя».
«Наш Бог, — підкреслив Папа, — це Бог близькості, близький Бог, який крокує поруч зі своїм народом. Згадати лише образ у пустині в Книзі Виходу тієї хмари та вогняного стовпа, щоб захистити свій люд. Бог ходить зі своїм народом, а не залишає написані доручення, ви ж, мовляв, далі давайте собі раду. Він пише заповіді власноруч на камені, вручає їх Мойсеєві, але, залишивши їх людям, не йде собі, а залишається поруч».
Відповідь «не-близькості» з боку людини
Першою відповіддю людини, натомість, записаною на перших сторінках Біблії, є два прояви «не-близькості». Ми, як зауважив Папа, схильні віддалятися від Бога: Він наближається, а ми віддаляємося. Спочатку бачимо Адама та Єву, що ховаються. Вони згрішили, а тому соромляться. Саме гріх «спонукає нас ховатися, не хотіти близькості». Й коли уявляємо собі Бога лише як суддю, то ховаємося, бо боїмося. Другим проявом не-близькості на перших сторінках Святого Письма є вбивство брата і байдужість: «Я не сторож свого брата».
«Два наставлення, що касують будь-яку близькість. Людина відкидає Божу близькість, вона хоче панувати над стосунками, а близькість завжди вносить частинку слабкості. Близький Бог став “слабким”, наскільки ближчим стає, настільки слабшим здається… Коли Він прийшов до нас, щоб жити з нами, — став людиною, одним із нас, носив на собі нашу слабкість аж до смерті, смерті ж жорстокої, зарезервованої для убивць і найбільших грішників. Близькість принизила Бога, Він понизився, щоби бути з нами, щоб прямувати пліч-о-пліч, що допомогти нам», — сказав Святіший Отець.
Покликані до близькості
Отож, «Близький Бог» говорить нам про покору. Це можемо побачити в Ісусі, який терпеливо супроводжує своїх учнів, навчає їх, виправляє. Саме наставлення близькості допомогло учням з Емауса «зрозуміти послання життя та воскресіння». І наш Бог, який є близьким, вимагає також від нас бути близькими між собою, не віддалятися одні від одних.
«І в цей період кризи, викликаної пандемією, яку переживаємо, Він просить від нас ще більше виявляти цю близькість. Можливо, з огляду на загрозу заразитися, ми не можемо наближатися фізично, але можемо розбудити в собі наставлення близькості між собою: через молитву, через допомогу й багато інших способів близькості», — сказав Папа. Він підкреслив, що ми покликані до цього, бо наш Бог є «близьким Богом», а тому ми не ізольовані особи, але «ближні», бо близькість — «спадок, який ми отримали від Господа».
фінансово.
Щиро дякуємо!
