Вперше за багато років — без обряду омивання ніг, уперше за зачиненими дверима і в порожньому храмі Літургією Вечері Господньої розпочалося Пасхальне Тридення у Львівській митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії.
Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, і розпочав її такими словами:
— Сьогодні усі ми думками з Христом Найвищим Священником, із Христом у Пресвятих Дарах. Я думками сьогодні з усіма священниками Львівської архідієцезії, з усім духовенством, дякуючи Господу Богу за дар кожного священника, за дар кожної богопосвяченої особи. Прагнемо подякувати також за дар покликання, за те, що обдарував нас особливою довірою. Просімо, щоб ми завжди були вірними у будуванні Його Небесного Царства.
У проповіді архієпископ сказав:
— Ніхто з нас не припускав, що в ці найважливіші дні літургійного року наші храми спорожніють і будуть подібні до Світлиці Останньої Вечері, у якій були присутні лише апостоли разом із Божим Сином. Ніхто з нас, священників, не припускав, що доведеться ставати біля вівтаря при зачинених дверях і від імені цілої Церкви проходити шлях від Останньої Вечері, через Страждання Христа і Його смерть, до Воскресіння. Це важкий досвід. Проте вірю, що він нам потрібний, щоби ще більше цінувати те, що ми на якусь мить втратили і за чим сумуємо. І щоб коли прийде час спокою та безпеки, ми могли з радістю переступити пороги наших храмів і подякувати Богові, що зберіг нас у здоров’ї та безпеці.
Натомість сьогодні споглядаймо на образ Милосердного Ісуса і повторюймо: «Ісусе, довіряю Тобі!» — приймаючи водночас із вірою та покірністю цю болісну катехезу нашої фізичної відсутності на літургії.
Улюблені брати і сестри! Незважаючи на те, скільки нас сьогодні є тут присутніх, ми звершуємо Літургію Господньої Вечері з надією на те, що ви єднаєтеся разом з нами завдяки можливостям інтернету, перебуваючи у своїх домівках. Сподіваюся, що ви приєднуєтеся до нашої подяки Ісусові за Його присутність у Пресвятому Таїнстві Тіла і Крові Господньої, нашій поживі на Вічне Життя. Сподіваюся, що разом з нами ви дякуєте за дар священства Нового Завіту, за тих, кому Господь залишив наказ звершення цих священних діянь, кажучи: «Чиніть це на Мій спомин».
На завершення митрополит додав:
— Тож нехай любов Христа і віра ведуть нас через це Святе Тридення, щоб ми у спільноті Домашньої Церкви перейшли до Воскресіння, і щоб ми вже скоро, витираючи сльози туги, раділи повнотою свободи від усіх небезпек душі й тіла!
фінансово.
Щиро дякуємо!
