Пандемія коронавірусу принесла нові виклики, зокрема у професійному житті. До них можна пристосуватися, або й успішно подолати, наприклад, звертаючись до святого Йосифа.
Цього року спомин св. Йосифа Робітника резонує для мільйонів католиків, змушених працювати не на звичних для себе робочих місцях, а вдома.
Для більшості з нас ця нова реальність призвела до непередбачуваних проблем у виконанні, здавалося б, звичайних обов’язків: використання нових технологій, обходження без речей, що були під рукою на роботі, пошук підходящого робочого місця в будинку, виконання трудових обов’язків одночасно з вихованням і навчанням дітей, балансування між робочими буднями і домашнім побутом .
Опинившись у нових для нас реаліях, варто звернутися до прикладу святого Йосифа і його заступництва, що є позачасовими категоріями, тож можуть добре зарадити в нинішній ситуації.
По-перше, Святе Письмо говорить нам, що святий Йосиф був праведною людиною — як каже Псалом 1 — «в законі Господнім його насолода». Насолоджуватися Божим законом — це приймати Його божественну волю без вибагливості, з любов’ю.
Наше перше завдання як працівників — це прийняти нову трудову реальність із відкритим серцем, а не з обуренням. Ми покладаємось у вірі, що Бог посилає нам нові випробування як засіб нашого освячення. Йосифу теж довелося прийняти від Бога зовсім непередбачувані обставини: вагітність Марії, гнів Ірода, втечу до Єгипту. Святий Йосиф сумлінно виконував Божу волю, незважаючи на труднощі, невпевненість і страхи. Наслідуючи його молитовну довіру, ми можемо зробити те саме й сьогодні.
По-друге, як у тесляра невеликих статків його майстерня, ймовірно, містилася в його ж хатині. Чоловік, наближений до Ісуса Христа, більше, ніж будь-хто інший, повинен був працювати поруч із дружиною та дитиною — точнісінько як ми тепер.
У ті часи батько саме так навчав сина свого ремесла, тому син у дорослому віці міг іти його слідом. Так само, як Ісус навчався працювати від свого Опікуна, наші діти чи не вперше мають унікальну можливість навчатися від батьків, спостерігаючи за нами. Безумовно, простіше показати дітям, як щось зробити, аніж змусити їх брати участь у конференції на Zoom; але ми можемо моделювати для своїх дітей праведний характер Йосифа, відповідально виконуючи наші трудові обов’язки.
По-третє, папа Пій XII установив спомин 1955 року, щоб нагадати нам, що праця є Божим засобом освячення, тож ми можемо перенести дух праці вдома до іншої сфери: за відсутності публічних Літургій — перетворити домівку у домашню Церкву, де ми поклоняємось Богові. Замість того, щоб відокремити роботу від дому, ми, навпаки, можемо об’єднати їх в одне ціле. Так Бог хоче нас освятити.
Коли Йосиф закінчував навчати Ісуса ремесла, він пояснював Йому Тору та Псалми. Звісно, втома, невдача, розчарування дорослих впливали на те, наскільки побожно читали діти. Так само робота часто може впливати на нашу молитву. Але якщо ми розглядатимемо і роботу, і молитву як взаємодоповнювальні шляхи до святості, то почнемо бачити єдиний Божий план для нас, не пов’язаний з місцем розташування чи завданням.
Виклики праці вдома можуть здатися надто великими, але якщо святий Йосиф є нашим путівником, нездоланне стає освячувальним. Молімося з Церквою, приймаючи стару традицію спомину з новим поглядом на неї:
«Боже, Творче усього, Ти, що встановив для людського роду закон праці, милостиво просимо Тебе, за прикладом святого Йосифа і за його заступництвом, дай нам виконувати завдання, які Ти нам поставив і здобути нагороди, які Ти обіцяв».
фінансово.
Щиро дякуємо!
