Поради

Що робити, коли відчуваємо, що наша віра слабшає? 5 корисних порад

26 Червня 2020, 15:43 722

Не відчуваєте Божої присутності? — чи треба просити Бога під час кризи віри про надзвичайні знаки? Втрачаєте віру, коли бачити гріхи інших віруючих?

Коли ми переживаємо труднощі в духовному житті, найгірший вихід — це мислення на кшталт «я — ніщо, Бог і віра, напевно не для мене». Варто знати, які ліки від кризи віри пропонують майстри духовності християнського Сходу.

 

Криза віри як симптом хвороби

Грецьке слово κρίσις (криза), яке увійшло у чимало мов, має багато значень. Його можна тлумачити як час, коли постають труднощі, проблеми і клопоти, — але також як переломний момент або «суд» над реальністю, коли ми маємо вирішити, як вчинити.

Отці Церкви і святі часто навчали, що функціонування людського тіла — хороший приклад, який ілюструє явище кризи віри. Якби в тілі не було проявів у вигляді симптомів захворювання або обстеження не виявили б хворобу, що почала розвиватися, — лікарі не змогли би призначити відповідну терапію та вилікувати пацієнта. Хвороба, попри її погані наслідки для організму, сама по собі не є злом. Вона дає шанс повернутися до здоров’я і навіть зміцнити його в майбутньому.

Погана думка — це не лікуватися або повністю ігнорувати симптоми хвороби. Ось найпростіші ліки, які ми маємо вживати при кризі віри.

 

1.Не відчуваєте Божої присутності?

Такий стан може переживати навіть людина, яка регулярно молиться, приступає до Таїнств і не пропускає богослужінь. Інші можуть дивуватися нашій зовнішній ревності, але ми відчуваємо, що «щось не так» і Бог ніби зник із нашого горизонту. З’являється спокуса залишити молитву й Таїнства, хоч би «на якийсь час». Це помилковий шлях. Не відмовляймося від цього за жодних обставин! Тримаймося кількох постійних, простих, роками повторюваних молитов. Бог побачить наші старання і свого часу знову наповнить нас миром. Йосиф Ватопедський радив тоді щиру розмову з духівником або сповідником та братами й сестрами по вірі, яким ми довіряємо. Кілька добрих слів від ближнього можуть викликати велику переміну серця.

 

 

 

2.Чи в кризі віри треба просити Бога про надзвичайні знаки?

«Боже, якщо Ти є, дай мені якийсь знак, дай мені відповідь у моїй недолі!» — століттями благало і благає людство, і навіть натхнені автори Святого Письма. «Шукайте Господа, допоки можна Його знайти, кличте Його, поки Він близько!» — каже до нас книга пророка Ісаї. Коли нам здається, що Бог мовчить і не відповідає на наші прохання, можливо, замість того, щоб просити про надзвичайне втручання, прийняти за знак Його загадкове мовчання? А що як Бог цим хоче тонко й делікатно нам щось показати? А може, той такий жаданий знак — це наш ближній, якого ми щодня зустрічаємо і який чекає від нас не великих справ, а звичайної доброзичливості, посмішки, теплого погляду? Отці Церкви нагадують, що саме це може іноді навіть врятувати комусь життя — тимчасове або вічне.

 

 

3.Наша віра слабне і ми не впевнені в Божій допомозі?

Паїсій Афонський казав: робіть, як мала дитина, яка бачить перед собою небезпеку. Вона міцно хапається за сорочку тата або сукню мами і обіймає з усіх сил, не відпускає, тулиться і ховає голову на їхніх грудях. Якби ми могли так поводитися з Богом, коли надходять духовні проблеми або ми втрачаємо надію на Божу поміч, — безумовно, наша віра мала б міцніший фундамент. Ми — Божі діти, тому не треба соромитися виявляти просту довіру до Господа, особливо в часи випробувань.

 

 

 

4.Вважаєте, що Бог не дав вам благодаті віри?

Архімандрит Софроній зауважив, що це часта відмовка тих, хто переживає труднощі у вірі. Варто пригадати тоді євангельську притчу про таланти. Бог дає дари кожному, звісно — різною мірою, але нічого не робитиме без нашої найменшої згоди і бажання. «Ось стою при дверях і стукаю: якщо хтось почує мій голос і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним», — написано в Одкровенні святого Йоана. Найважливіше — у моменти найбільших сумнівів постійно прислуховуватися до цього стукання і завжди відкривати своє серце, кажучи: «Господи, я слабкий і безпорадний, але прийди й залишся зі мною, бо вечір близько!»

 

 

 

5.Втрачаємо віру, коли бачимо гріхи інших?

Силуан Афонський радив молитву у двох намірах. По-перше — за нас: про визволення від пихи осудження і за власне навернення, а по-друге — за цю людину. Якщо хтось каже: я втратив віру, бо якийсь священник чи монах погано до мене поставився, — старець радить молитися такими словами: «Господи, якщо Ти є, то дай мені дух покаяння за гріхи і допоможи мені служити Тобі серцем і душею і нікого не травмувати». Тоді ми пізнаємо справжнє пробачення і благодать зміцнення нашої віри, завдяки якій навернуться також інші.

 

 

Переклад CREDO за матеріалами: Лукаш Кобешко, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: