«Скільки дивізій у Папи Римського?» На це історично відоме запитання Сталіна є дві відповіді.
Обидві вони прекрасно описують ситуацію сучасних татусів. Перша може бути болючою. Друга вказує на те, що становить найбільшу силу тата!
Дві відповіді
По-перше — повністю зрозуміло, що в Папи немає жодної танкової дивізії. Хоча Церковна держава існувала понад тисячу років, і мала свою армію, а на її чолі стояв Папа Римський як суверен. У цьому сенсі Папа міг будувати свій авторитет на силі політичного та мілітарного впливу. Нині це вже неможливе.
По-друге — як показала історія ХХ століття, Папі не буди потрібні танкові дивізії, щоб формувати долю світу. Йоан Павло ІІ мав величезний (тим сильніший, що пов’язаний з іншими чинниками) вплив на падіння СРСР та зміну ладу в Європі. Також і нині сила папського впливу велика настільки, наскільки великим є авторитет конкретного папи.
Тато і Папи
Кожний новий Папа отримує, з огляду на свої функції, серйозний кредит довіри. Однак із цим також пов’язані серйозні очікування, й тільки від конкретного Папи залежить, чи він зміцнить цю довіру— і тим самим силу свого впливу. З сучасними татусями — так само.
Зараз, стаючи батьком, ти не маєш (як колись) «танкових дивізій» — фізичних аргументів, які би будували твій авторитет. Зараз жінки заробляють не гірше за чоловіків. Можуть працювати в тих самих професіях та обіймати ті самі посади. Сучасність (у випадку Пап і татусів) робить так, що свої сили ми маємо шукати не в титулах, товщині гаманця або силі м’язів.
Глава сім’ї
Століттями про чоловіків говорилося, що вони — глави сім’ї. Їхній авторитет будувався головно на владі, яку вони мали над жінками й дітьми. Нині часи інші. Зараз найдієвіший спосіб бути главою сім’ї (а багато чоловіків носять у своєму серці таке прагнення) — це вибрати «папський шлях»: впливати на свою сім’ю силою та світлом, що плинуть ізсередини.
Це більше, ніж просто давати приклад. По-перше, тому, що приклад не завжди добрий (питання також і не в тому, щоб силоміць форматувати ближніх на свій зразок). По-друге, тому, що є спокуса силкуватися стати ідеальним батьком. Але ж ідеалу не тільки досягти неможливо, насправді їх просто немає. Тому треба почати від основ.
Від джерела
Ти хочеш добре впливати на своїх близьких: давати їм любов і почуття безпеки, переказувати важливі цінності, робити так, щоб їхній потенціал розквітав? Якщо так, то твоя присутність має бути простором, у якому інші хочуть перебувати. Вона виражатиметься у ставленні до інших. А її джерело — в тобі.
Джерело того, як ми дивимось на інших, міститься в нас самих. Повага і довіра до себе, уважність до своїх потреб, милосердя до власних помилок. Тяжко буде любити інших, якщо себе ненавидиш! Практикування в тому, щоб дотримати слова (або інша праця над собою), — важливе, але ні на що не придасться, якщо діти побачать його перемішаним з отрутою злості та претензій. Чи такий приклад може хоч когось привабити?
Марафон, а не спринт
Куди стремить твоє батьківство? Яких стосунків із дітьми хочеш, коли вони стануть дорослими? Це майбутнє розігрується нині. Те, як ти нині реалізуєш свою роль у сім’ї (без огляду на те, чи думаєш про себе як про її главу), справляє вплив на якість реакцій у майбутньому. Може, цей текст буде нагодою перевірити, чим по роках проросте твій нинішній вплив на близьких.
Батьківство — це не спринт. Тут не йдеться про швидкий результат і коротку перемогу. Воно радше подібне до марафону, який виграють усі, хто добіг до мети. Чим для тебе є ця мета? Що ти робиш, щоби до неї добігти, не маючи жодної «танкової дивізії»? Відповіді на найскладніші запитання — в нас самих. Це написано тільки для натхнення, щоб розпочати їх шукати.
Переклад CREDO за: Миколай Фокс, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
